Чому ж "осінніх" Петра й Павла називають саме Горобинники?
Все тому, що до цього часу дозріває горобина і від осінніх приморозків стає солодкою. І в народі кажуть, що дерево свої іменини відзначає. Наші бабусі починали готувати ягоди горобини про запас, варили з них цілющі узвари, говорили, що саме в цей день горобина стає найсмачнішою.
Здавна горобину вважали хорошим засобом проти різних захворювань і всякої нечисті, а настій з ягід - найкращі ліки від застуди.
Наші предки гадали, що горобина має і чудотворні властивості.
Наприклад, якщо людина страждала від безсоння, то проводила такий обряд: брала гілку горобини та ніби креслили нею коло навколо себе. А оскільки вважали, що це дерево ще й злих духів проганяє, тому всі вікна і двері в будинку, перед настанням зими, прикрашали його гронами.
Також з горобини робили і досі роблять настоянки та наливки, які дуже люблять в народі. Для цього потрібно було зібрати ягоди після перших морозів, ретельно перебрати, засипати в бутель, залити горілкою і поставити в темне місце на два-три місяці. Кожні три-чотири дні бутель належало струшувати.
По горобині люди судили і про те, якими будуть наступні місяці. Велика кількість ягід віщувала сиру осінь і сувору зиму.
Народні прикмети 23 вересня
- З Петрова дня літнього їж суницю, а з осіннього — горобину.
- Вітер північно-західний - зима буде люта, а південно-східний - тепла.
- Якщо багато горобини - осінь заплаче дощами, а зима морозами.
