Марія Магдалина походила з містечка Магдали, що було колись на берегах Генезаретського озера. В Євангелії нічого не сказано про її юні роки, але з передання довідуємося, що була вона сиротою, жила разом із сестрою Мартою та братом Лазарем.
Марія Магдалина була вродливою жінкою і жила грішно. Саме її юдейські старшини зловили на перелюбі і хотіли вбити, закидавши камінням, однак щоб спокушувати Ісуса Христа, привели до Нього, чекаючи що Він скаже на те. Христос же їм відповів:"Хто з вас без гріха - нехай перший кине у неї камінь"(Єв. від Івана 8:7), і тоді фарисеї почали відходити від неї, аж поки не залишилося ні одного. Тоді Христос простив їй гріхи, кажучи: "Де ж ті, жінко, що тебе оскаржили? Чи ніхто тебе не засудив? Вона відповіла: Ніхто, Господи. Ісус їй сказав: Не засуджую і Я тебе, іди, та вже більше не гріши..." (Єв. від Івана 8:10,11). Після того, як Ісус вигнав з Марії сім бісів, вона змінила своє життя — стала Його вірною ученицею, одною із кращих друзів Христа. Він гостював у неї вдомі, а вона дуже уважно слухала вчення Ісуса та виконувала його. Також, коли помер її брат Лазар - Ісус воскресив його із мертвих.
Завдячуючи всім добродійствам Господа, Марія Магдалина була вірна Христові не тільки в хвилини Його слави, але й у момент найбільшого приниження на Голготі; вона була поруч навіть тоді, коли майже всі учні Христа покинули Його. Після того, як Ісуса поховали в печері, недільного дня Марія разом із іншими жінками пішла до гробу Спасителя, щоби намастити Його тіло пахучим миром. Коли, не знайшовши тіла Спасителя, вона зі слізьми виходила з гробниці, їй явився Воскреслий Христос і повелів іти до апостолів і сказати їм радісну звістку.
По Вознесінні Христовім, коли апостоли розійшлися з Єрусалима проповідувати в усі кінці світу, разом із ними пішла й Марія Магдалина. Як оповідає передання, вона проповідувала в Римі на рівні з апостолами і увійшла в історію Церкви, як рівноапостольна. В широких вимірах проявлялась її духовно-просвітницька діяльність.
Зі Святого Передання нам відомо, що Марія Магдалина дійшла до Риму, де про Воскреслого Христа сповістила імператора Тіберія. З Риму вже у літніх роках переселилася в Ефес, де трудився святий апостол Іван (згідно з переданням, саме з її слів апостол написав 20-ту главу свого Євангелія). В Ефесі вона і завершила свою земну путь.
