Судове засідання у справі офіцера МГБ СРСР Бориса Стекляра, яке мало сьогодні відбутися у Рівному, перенесли. Як пояснили в Рівненському окружному суді, суддя, яка мала розглядати справу наразі перебуває у відпустці. Не прийшов на слухання і сам позивач.

Нагадаємо, Борис Стекляр оскаржує у суді можливість доступу до своєї особової справи в архіві. Він у 50-х роках брав участь в операціях по боротьбі з українськими повстанцями, зокрема причетний до знищення українського художника-графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН Ніла Хасевича. Також Борис Стекляр – учасник святкових заходів у Рівному, приуречених до вшанування ветеранів війни.

Як пише «Четверта влада», приблизно півроку тому голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович надіслав звернення в архів СБУ з проханням ознайомитися з особовою справою Бориса Стекляра. Про це розповідав начальник управління Інституту національної пам`яті Ігор Кулик. Адже є закон про доступ до архівів, згідно якого ця інформація з 91-го року є відкритою і доступною.

Зокрема, у 1-ій статті  Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» йдеться, що «дія Закону України "Про захист персональних даних" не поширюється на відносини щодо отримання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.».

Також, у 8-ій статті цього ж закону зазначено, що «архівна інформація репресивних органів про штатних або позаштатних працівників репресивних органів є відкритою, доступ до такої інформації не може бути обмежений з будь-яких підстав.»

– І після цього почалися цікаві події, – каже Ігор Кулик. – Оскільки справа знаходиться у Рівному, в місцевому архіві СБУ, раптом з`являється судовий позов від Бориса Стекляра до СБУ у Рівне нській області з проханням утриматися від будь-яких дій, тобто НЕ надавати для ознайомлення його справу. В той же час закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» – єдиний для всіх і не містить виключень у питанні доступу до інформації, чи ми говоримо про жертв тоталітарної системи, чи про тих, хто сам був активним діячем репресивного апарату. Тому прийняття закону дає змогу отримати доступ і до інформації про колишніх штатних чи позаштатних працівників КГБ.