У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.
Хто в липні жари боїться, той взимку не має чим погріться.
Чого липень і серпень не доварять, того і вересень не досмажить.
Коли ячмінь викидає колос, соловейко втрачає голос.
Липнева роса, як сльоза: нею ліс вмивається, із нічкою прощається.
У липні на дворі пусто, зате в полі густо.
Небо в баранцях віщує гарний ранок, але пізніше занегодить.
Коли павук виліз з гнізда і тче нову павутину або ж на видноті робить іншу з довгими нитками — буде гарна погода.
Перед дощем вовна на вівцях м’якшає й випростується.
Якщо кіт згорнувся в клубочок і лапками приховав писок — похолодає, а коли вмивається, довго полизуючи лапку, — на суху погоду.
Бджоли сидять на стінках вуликів — на спеку, а коли виграють вранці — на нестерпну жарінь.
Ластівки, літаючи низом, граються — на дощ та вітер.
Кроти нарили високі купини — буде тепла і ясна погода.
Золотиста вечірня зоря на ясному небі — утримається добра погода.
Зацвіла шипшина — почалося літо.
Дощ почався при сході сонця — припиниться аж надвечір.
Чим дрібніші краплини дощу, тим довше він ітиме.
Злива при сонці, завтра буде дощ.
Потемніла в річці вода — чекай грози.
Вода в криниці змінила смак — на зміну погоди.
Каштан розвився раніше за яблуню — на сухе літо.
Пізно розцвіла горобина — на довгу грибну осінь.
Якщо корови, йдучи на водопій, брикаються й форкають — на негоду.
Одсиріло в покосах сіно — на дощ.
Дощове літо — гнила зима.
Якщо з дерев у суху погоду падають гілки — буде дощ.
Сосна дзвенить, а дуб стогне — на бурю.
Багато комарів — врожай на ягоди, а мошки — на гриби.
Комарі літають роєм — на гарну погоду.
Бабки вранці сидять крильцями на схід, у полудень — на південь, а ввечері — на захід.
Бобри перед дощем працюють цілу ніч, а жаби вилазять на берег.
Увечері голосно цвіркочуть коники — на добру погоду.
Як цвіркун цвіркоче, а пугач кличе «пугу» — на гожу днину.
Згадайте, які метелики весною вилетіли першими — білі чи червоні. Якщо червоні — літо буде багате на мед і сухе, а білі — мокре й щедре на молоко.
