Вдихнути пари ртуті при наявності розбитого термометра дуже просто. Як результат – небезпечне отруєння. Воно повільно підкрадається до нервової системи і нирок.
Що треба робити:
1. Перед тим як збирати ртуть, обов'язково вдягніть резинові рукавички: речовина не має контактувати із оголеними частинами тіла.
2. Огородіть місце аварії. Ртуть може прилипати до поверхонь. Таким чином, є загроза рознести її на підошві по інших кімнатах.
3. Максимально ретельно зберіть ртуть і всі частини розбитого термометра в скляну банку з холодною водою, щільно закрийте. Вода потрібна для того, щоб ртуть не випаровувалась. Банку тримайте подалі від приладів що нагріваються.
4. Дрібні каплі можна зібрати з допомогою шприцу, резинової груші, двох листків паперу, лейкопластиру, скотчу, мокрої газети.
5. Відчиніть вікна і провітріть приміщення на випадок, якщо ще щось залишилось.
6. Місце, де розлилась ртуть, обробіть розчином хлорного вапна або хлораміну. Це окислить ртуть, не дозволить їй випаровуватись. Якщо ні того, ні іншого в домі немає, можна приготувати мильно-содовий розчин: 30 г соди, 40 г тертого мила на один літр води.
Що робити не можна:
1. Не можна викидати розбитий термометр у сміттєпровід. 2г ртуті, що можуть там випаруватись, забруднять 6 тисяч кубометрів повітря.
2. Не можна підмітати ртуть віником: жорсткі прутики тільки подрібнять отруєні кульки на дрібний ртутний пил.
3. Не варто збирати ртуть за допомогою пилососу: повітря, що продувається полегшить випаровування рідкого металу. До того ж, пилосос прийдеться відразу викинути.
4. Ні в якому разі не можна створювати протяг до того, як ви зібрати ртуть. В іншому випадку блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті.
5. Не можна прати одяг і взуття, що контактували з ртуттю у пральній машині. По можливості – одяг краще викинути.
6. Не можна пускати ртуть в каналізацію. Вона має здатність осідати в каналізаційних трубах. Доречі, витягнути її звідти – практично неможливо.
