Алергічний риніт буває:
- цілорічним, причина якого - побутові алергени, а симптоми посилюються в осінньо-зимовий період;
- сезонним, викликаним пилком рослин.
Одним з основних факторів появи алергії є спадкова схильність до алергічних захворювань. Велике значення також мають: алергічний діатез, штучне вигодовування, забруднене повітря, повторні і нераціонально ліковані ГРЗ, харчування консервованими продуктами, хронічні хвороби травного тракту, дисбактеріоз кишечника, шкіри та слизових.
Клінічна картина алергічного риніту характеризується нападами чхання, рясним виділенням прозорої речовини з носа, закладеністю носа. Дитина дихає через рот. Також з'являється свербіж в носі, тому дитина морщить ніс, тре його, внаслідок чого з'являється поперечна складка вище кінчика носа. Іноді закладеність носа може бути основним симптомом алергічного риніту. Одночасно можуть бути кон'юнктивіт, темні кола під очима, головний біль, слабкість, алергічні висипання на шкірі. Підвищення температури зазвичай не буває. ЛОР-лікар при огляді відзначає блідість та набряклість слизової оболонки носа.
Діагностика алергічного риніту починається з докладного опитування пацієнта, важливо:
- наявність алергічних захворювань у інших членів сім'ї;
- алергічні реакції у самої дитини в минулому;
- зв'язок початку загострення із сезоном, часом доби, контактом з побутовими (прибирання будинку), епідермальними (гра з тваринами), пилковими (прогулянка в полі, лісі в сезон цвітіння) алергенами, прийом медикаментів, змінами в дієті.
Наступний етап - об'єктивне обстеження, при якому виявляють характерні ознаки алергічного риніту, описані вище.
Лікування алергічного риніту полягає в наступному:
- роз'єднання з алергеном, якщо він відомий. А також режим максимального антигенного щадіння, який передбачає оздоровлення домашньої обстановки при побутовой алергії, гіпоалергенна дієта - при харчовій. При реакції на пилок рослин - зміна географічної зони в сезон цвітіння рослин, що викликають алергію, відпочинок біля водоймищ, на морі.
- медикаментозне лікування включає антигістамінні препарати загальної та місцевої дії, гормональні препарати (тільки в крайньому випадку, оскільки безпечність їх застосування у дітей не доведена).
Алерголог може призначити курс специфічної гіпосенсибілізації, метою якої є зниження активності алергії і полегшення перебігу хвороби.
- фітотерапія при індивідуальному грамотному призначенні дає позитивні результати. Однак дітям з пилковою алергією вона не підходить.
- гомеопатія теж ефективна при лікуванні алергічної патології взагалі та риніту.
Профілактика при відповідній сімейній історії починається під час вагітності і зводиться до раціонального режиму та дотримання гіпоалергенної дієти. Тривале грудне вигодовування, загартовування, раціональне лікування ГРЗ знижує ризик розвитку респіраторних алергій у малюка.
Важливо відзначити, що медикаментозну профілактику загострень сезонного риніту потрібно проводити за 1-2 місяці до передбачуваного загострення.
