Ще в середині ХІХ століття видатний педіатр С.Х. Хотовський писав, що дитина - не дорослий у мініатюрі й відмінність організму дитини полягає не в менших розмірах органів, а в особливостях будови та їх функціях.

Процес розвитку організму людини продовжується протягом дитинства, юності і, навіть. зрілого віку. Але ступінь змін, що відбуваються в організмі людини протягом її життя, неоднаковий. Найбільш інтенсивний розвиток відбувається в дитячому віці. Розвиток дитини - це стан неперервних змін, оновлення, появи нових клітин, функцій, видів діяльності.

Ріст - кількісні зміни, пов'язані зі збільшенням клітин, маси як окремих органів і тканин, так і всього організму.

Розвиток - якісні зміни, морфологічне диференціювання тканин і органів та їх функціональне вдосконалення. В основі росту і розвитку організму, як і в основі життя взагалі, лежить обмін речовин і енергії. Несприятливі умови виховання дитини, вади в здоров'ї можуть бути причиною послаблення обміну речовин і затримки психічного та фізичного розвитку.

З точки зору виховання здорової дитини, профілактики захворювань, доцільно виділити наступні періоди дитячого віку:

І. Внутрішньоутробний період:

1) фаза ембріонального розвитку (від зиготи до 9 тижня вагітності);

2) фаза плацентарного розвитку (9-40 тижні вагітності).

ІІ. Позаутробний період:

1) період новонародженості (він народження ло 28 днів життя);

2) період немовляти або період вигодовування груддю (29 днів - 12 міс.);

3) раннє дитинство - переддошкільний вік (1-3 роки);

4) дошкільний (3-7 років);

5) молодший шкільний вік (7-10 років);

6) середній шкільний вік (11-14 років);

7) період статевого дозрівання або старший шкільний вік (15-18 років).

Період внутрішньоутробного розвитку плода починається з моменту прикріплення заплідненої яйцеклітини до слизової оболонки матки і триває до народження дитини. Цей період в середньому триває 270-280 днів і складається з двох фаз - ембріонального та плацентарного розвитку. Ембріональна фаза - перші 8 тижнів вагітності, коли формується плід. Від початку 9-го тижня до кінця триває фаза плацентарно розвитку, коли плід росте і розвивається. У період внутрішньоутробного розвитку ріст плода забезпечується материнським організмом, тому здоров'я майбутнього новонародженого багато в чому залежить від здоров'я матері, її способу життя, фізичних і психічних навантажень.

З моменту народження починається перід новонародженості - перші 28 днів. За цей час дитина пристосовується до нових умов навколишнього середовища. В організмі новонародженої дитини відбуваються серьйозні зміни. З першим криком починає діяти дихальна система, до легенів надходять перші порції повітря, змінюються умови кровообігу, стають до ладуімунна і травна системи. Одна унаслідок недостатнього розвитку нервової системи процес біологічної адаптації до нових умов існування в новонароджених відзначається недосконалістю. У цей період процеси гальмування переважають над процесами збудження (новонароджена дитина спить - 20-22 годин на добу).

Найпоширинішими в період навонародженності є три групи захворювань. До першої групи належать наслідки захворювань матері на інших несприятливих впливів на ембріон і плід (виродливості, вади розвитку, недоношеність, природжена гіпотрофія). Друга група - це інфекційні, природжені та набуді після пологів. Третю групу становлять асфіксія та родові травми.

Новонароджені схильні як до переохолоджень, так і до перезрівань. Ритм дихання у них неправильний, частота дихання - до 60 на хвилину, серцебиття до 120-140 на хвилину, температура тіла непостійна. Навонароджені несприйнятливі до низки інфекційних хвороб, проти яких одержали імунітет від матері, але вони беззахисні проти багатьох мікробів: стафілококів, стрептококів, кишкової палички та ін. - і при найменших погрішностях у догляді можуть захворіти.

Особливістю, властивою лише новонародженим, є пуповинний залишок, у якому проходять великі судини - дві артерії і вена. Після перерізання пуповини ці судини закриваються не відразу, внаслідок чого в організм може проникнути інфекція. Після відпадання пуповини на деякий час залишається пупкова ранка, яка може бути "вхідними ворітьми для інфекцій.

Період немовляти триває до кінця першого року життя. Цей період характеризується посиленим ростом організму і розвитком усіх органів і систем.

Розвиток немовляти залежить від умов життя після народження. Діти, яких матері годують груддю, звичайно краще розвиваються, швидше пристосовуються до змін навколишнього середовища. Опірність їхнього організму до різних чинників вища, ніж у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні. Грудне молоко - найкраща їжа для немовлят. У ньому є всі необхідні для росту й розвитку поживні речовини в найсприятливіших пропорціях, а також гормони, ферменти та антитіла. У немовлят спостерігається відносна функціональна незрілість органів травлення, знижена активність травних ферментів, недостатня кількість травних соків. Характерними для цього віку є також інтенсивний розвиток усіх систем організму. Маса тіла малюків до року звичайно потроюється, довжина тіла збільшується на 25-30 см. Інтенсивно росте скелет.

У перед дошкільний вік (від 1 до 3 років) у здорової дитини спостерігаються значні зміни у нервово-психічному розвитку. Далі вдосконалюється будова та функції ЦНС, внутрішніх органів, кісткової та м'язової систем.

Другий рік життя дитини займає особливе місце у зв'язку з початком формування складних функцій мозку, швидким розвитком мови. Вдосконалюється вища нервова діяльність, збільшується межа працездатності (на початок другого року життя період неспання дитини може продовжуватись 5 годин підряд), легко і швидко формуються умовні зв'язки, розвивається мова (в 1 рік - 10-1 слів; 1 рік 5 міс - 30-40 слів; у 2 роки - 300-400 слів), вдосконалюється сприйняття (розрізнення форми, величини, кольору і т.д.).

На третьому році життя у дитини відмічається зниження інтенсивності фізичного розвитку, яка характерна для двох попередніх років. Підвищується працездатність нервової системи (довжина періоду неспання збільшується до 6-6,5 годин підряд). Відбувається подальший розвиток мови, сенсорики, орієнтовно-пізнавальної діяльності, вдосконалюються рухи.

Розвиток дитини третього року життя залежить від рівня, досягнутого нею до двох років. При цьому великі зміни психікі, а також розумового розвитку пов'язані з розвитком мови. Швидко збільшується словниклвий запас (до кінця 3-го року - 1200-1300 слів). Мова в цьому віці стає основним засобом спілкування з дорослимита однолітками. Поступово підвищується опірність організму шкідливим чинником навколишнього середовища та фізична витривалість дітей.

Швидкий темп морфологічного та функціонального розвитку всіх органів і систем, недосконалість імунітету сприяють тому, що діти в ранньому віці хворіють від незначних порушень у харчування та гігієнічному догляді, при контакті з будь-якими інфекційними захворюваннями. У той же час перенесене гостре захворювання може призвести до розвитку хронічних захворювань, спричинити віжствання у фізичному або нервово-психічному розвитку.

У забезпеченні нормального розвитку і повноцінного здоров'я дітей раннього (перед дошкільного) віку значну роль відіграють дорослі.

Дошкільний період (від 3 до 6-7 років) - дуже важливий етап у розвитку дитини, У ці роки вона стає витривалішою до фізичних навантажень, загартованішою, рухи в неї набувають чіткості, швидко вдосконалюється мова. Ріст дітей на 4-му й 5-му роках життя трохи сповільнюється. У дошкільному віці в основному закінчується формування кісткової системи, утворюються фізіологічні вигини хребта в шийному, грудному, поперековому відділах.

Кістяк дитини віком 3-7 років значною мірою складається з гнучкої ніжної хрящової тканини. За несприятливих умов (при неправильному положенні тіла, тривалому стоянні або сидінні, незручних меблях тощо) виникають деформації хребта і розлади постави, що негативно позначаться на функціональному стані органів дихання, кровообігу й травлення.

У дітей віком від 5 до 7 років починають прорізуватися постійні зуби. Ще в перед дошкільному віці треба привчити дитину полоскати рот після кожного прийому їжі, а трирічну дитину – чистити зуби перед сном.

Від тривалого напруження зору при поганому освітленні стола або неправильній позі за столом м’язи очей дуже стомлюються, що може спричинити розвиток короткозорості. Щоб запобігти цьому треба подбати про правильне освітлення робочого місця дитини. Світло має падати прямо або зліва, відстань від очей до предмета, який розглядає дитина повинна становити не менше як 30-35 см.

Одне з основних завдань, що вирішують дошкільні навчальні заклади (ДНЗ), є підготовка дітей до вступу в школу. Для деяких дітей (10-12%) режим і програма початкової школи тяжкі, вони не в змозі виконати ті вимогу, які ставить перед ними школа. Проблема функціональної готовності (зрілості) окремих органів і систем дитячого організму до виконання вимог школи («шкільна зрілість») потребує педагогів, психологів, лікарів і потребує їх спільних зусиль для вирішення цього завдання.

Отже, в міру росту й розвитку дитини змінюється будова й діяльність внутрішніх органів, проблеми організму, іншими стають її інтереси й поведінка. Відповідно до цього мають змінюватися умови життя, організація виховання і навчання дитини.

У дітей молодшого шкільного віку (7-10 років) триває інтенсивний розвиток організму; щороку їхній зріст збільшується на 3-3,5 см, а маса тіла – на 2-2,5 кг. У наслідок однобічних навантажень і великих м’язових напружень у дітей цього віку часто бувають викривлення хребта та порушення постави. Значно вдосконалюється система імунітету.

У середньому шкільному віці (11-14 років) настає певна перебудова життєдіяльності організму. Враховуючи те, що в перед дошкільному і дошкільному віці статеві залози і статеві гормони не відіграють значної ролі, то з настанням цього віку періоду вони набувають важливого значення, на відміну від гормону росту, активність якого знижується.

У період статевого дозрівання (15-18 років) спостерігається інтенсивний ріст, збільшується маса тіла, змінюється мускулатура, швидко відбувається процес окостеніння скелета. Важливі зміни настають у діяльності внутрішніх органів, особливо серцево-судинної системи. Об’єм серця в цьому віці збільшується швидше, ніж діаметр кровоносних судин. Це може призвести до розладів кровообігу, підвищення артеріального тиску, підвищення збудливості, дратівливості, швидкої втомлюваності, запаморочень. У підлітків-дівчаток статеве дозрівання закінчується на 1-1,5 року раніше, ніж у хлопців (у дівчат - 12-13 років, у хлопців – 13-15 років). Повністю процес фізичного і статевого розвитку закінчується приблизно до 20 років (у дівчат дещо раніше ніж у хлопців).

В міру росту і розвитку дитини змінюються будова та діяльність внутрішніх органів, потреба організму, поведінка та інтереси, і відповідно до цього мають змінюватись умови життя, організація виховання і навчання дитини.

Джерело: http://www.livejournal.com/