Восени після збирання врожаю провадять осіннє обстеження саду. Для цього після загального огляду виділяють пробні дерева, па яких детально підраховують гнізда білана жилкуватого, золотогуза, яйцекладки шовкопрядів, розанної листокрутки, відмічають ступінь заселення короїдами (по їх вихідних отворах), яблуневого склівкою і червицею в’їдливого (по червоточинах, ходах під корою та оболонках лялечок, що стирчать з кори), щитівками, яйцями бурого плодового кліща тощо.

Ступінь зараженості щитівками та кліщем визначають, оглядаючи через лупу кору з нижнього боку гілок. Зчищаючи відмерлу кору на стовбурах та товстих гілках, підраховують кількість гусениць яблуневої плодожерки.

На кожному обліковому дереві з чотирьох боків крони оглядають через лупу великого діаметра по дві плодові і ростові гілочки завдовжки. 10—15 см(всього 16 гілочок на дереві). На них підраховують кількість яєчок яблуневої листоблішки, бурого плодового кліща та попелиць, щитків яблуневої молі, комоподібної щитівки, личинок акацієвої та сливової несправжніх щитівок.

Щитки комоподібиої щитівки підіймають голкою, щоб встановити наявність під ними яєчок. Потім виводять середню чисельність кожного виду шкідника на одне дерево та на сто гілочок. На основі цих даних, а також за даними матеріалів спостережень у весняно-літній період складають прогноз появи шкідників па наступний рік.

За зимовий період чисельність шкідників може дещо зменшитись. Тому рано весною слід провести повторне обстеження і облік тих шкідників, які за даними осіннього обстеження становили значну загрозу.

Це дасть змогу внести корективи в прогноз, а також встановити чисельність шкідників, яких важко було виявити восени (довгоносики, пильщики, грушева листоблішка тощо). Спостереженнями за розвитком і чисельністю шкідників уточнюють також строки проведення заходів боротьби.

Починають робити це на початку розпускання бруньок і повтопюготь кожні 5 днів до початку цвітіння. Вишні та черешні для виявлення вишневого слоника струшують зразу після цвітіння та вдруге через 7—8 днів.

Про поширення грушевої листоблішки в період розпускання бруньок судять за наявністю яєчок па плодових і ростових гілочках, а після цвітіння — за наявпістю яєчок, личинок і німф на листках, молодих пагонах і плодах.

Попелиць, яблуневу листоблішку та бурого плодового кліща виявляють, оглядаючи бруньки, що розпускаються, верхівки молодих пагонів і листки.

Проти попелиць та листоблішок дуже важливо провести винищувальні заходи зразу, як тільки з’являться, щоб не допустити їх масо¬вого розмноження та пошкодження дерев.

У садах, заселених комоподібною щитівкою, починаючи з періоду цвітіння, кожні 2—3 дні зскрібають щитки і, оглядаючи їх через лупу, встановлюють початок і кінець відродження личинок. Для визначення строків обприскування проти вишневої мухи спочатку підсумовують добові температури грунту понад 10° на глибині 5 см.

Коли сума їх досягне на Поліссі і в Лісостепу 224°, а в Степу 190°, починається вихід мух з грунту. З цього моменту додають добові температури повітря понад 10°. Коли сума цих температур становитиме 66°, закінчується додаткове живлення мух і починається відкладання яєць. Це й буде сигналом для першого обприскування насаджень проти вишневої мухи.

У літній період дуже важливо визначити строки відродження гусениць яблуневої плодожерки, їх розвиток і заподіяну ними шкоду.

Джерело: http://www.miysvit.com.ua