Підростаючи, діти отримують все менше батьківської уваги. Адже часто в потоці щоденних справ ми забуваємо щиро поговорити з дітьми. Вся справа в тому, що багато батьків вважають, що їхня дитина вже доросла і сама зможе подбати про себе. Однак дорослішаючи діти потребують уваги та допомоги не менше, ніж малюки. Їм потрібні батьки, які допоможуть прийняти правильне рішення, підтримають і будуть спілкуватися з ними якомога більше.

Не приділяючи дитині час ми забуваємо про те, що діти можуть зайнятися зовсім не тим, що нам сподобається, а в дорослому віці можуть стати замкнутими. Це призводить до того, що відносини стають формальними, а в емоційному плані між дітьми і батьками наростає прірва. Як же цього уникнути?

Вчені підрахували, що в середньому ми приділяємо спілкуванню з дітьми всього 12,5 хвилин на день. З цього часу 8,5 хвилин батьки відводять на різного роду настанови, зауваження та суперечки. І ось на щиру, дружну розмову залишається всього 4 хвилини.

Письменниця Джеймі Харрінгтон знайшла вихід з цієї ситуації, сформулювавши 4 питання, які потрібно задавати своїй дитині щодня. Джеймі розповіла про те, як їй вдається залишатися в контакті з дитиною при тому, що вона працює практично без вихідних: «У мене все менше часу, якій я можу присвятити доньці. Але навіть будучи дуже зайнятою, я виділяю 15 хвилин для розмови по душам щовечора. Я вважаю, що, таким чином, я немов «залишаю двері відкритими», щоб у разі необхідності донька могла поділитися зі мною тим, що для неї дійсно важливо. Не думайте, що кожен раз я отримую розгорнуту відповідь, часто дочка обмежується одним-двома словами, але буває і так, що ми виходимо на обговорення важливих для неї тем. Я задаю ці питання кожен день і уважно слухаю. Мені важливо знати, що моя дочка впевнена - я поруч ».

Отже, ось 4 питання, які допоможуть вам зберігати з дитиною теплий та душевний зв'язок, навіть якщо спілкуватися багато не виходить.

1. Як минув твій день?
Якщо спочатку дитина віджартовується або відповідає коротко - «погано», «нормально» і так далі, не потрібно влаштовувати їй допит. Можна сказати: «Гаразд, не хочеш - не розповідай, але знай, що мені це цікаво. А ось я сьогодні робила те-то і те-то ... ». З часом дитина, навіть сама замкнута, самостійна і потайна почне з вами ділитися тим, що у неї на душі.

2. Як справи у твоїх друзів?
Можна запитати про щось конкретніше, якщо ви знаєте про якісь події з його або її життя, а можна - про всіх друзів в загальному. Наприклад: «Хто з твоїх друзів, по-твоєму, подобається мені більше всіх? Чому? Розкажи мені про свого кращого друга? Які якості повинні бути у хорошого друга? Яку саму приємну річ твій друг робив для тебе? Ким із своїх друзів ти пишаєшся найбільше? Чому? Як ви розумієте, це питання для різного віку там для різних випадків.

pic
3. Що хорошого з тобою сталося за день?
Навіть у самий дощовий і похмурий день та після контрольної з математики можна задуматися і згадати якісь маленькі приємності. А якщо не пригадується, то взяти і придумати, як себе розважити і повеселити. Наприклад, незаплановано піти в кіно, пограти всією родиною в настільну гру або просто лягти і помріяти, де і як проведете відпустку або як мінімум найближчі вихідні. Такі фантазії виведуть і вас, і дитину з тяжких роздумів на хвилю позитивних емоцій.

4. Тобі потрібна моя допомога?
Всі ми знаємо, як важко часом просити допомоги. Дитина, яка не звикла отримувати допомогу по дрібницях, тим більше не звернеться до вас в більш складній ситуації, тому починати потрібно з малого - допомогти прибратися в кімнаті, зробити уроки, дозволити якусь неоднозначну ситуацію. Не бійтеся розбалувати сина чи дочку, адже чим більше ви допомагаєте по дрібницях, тим вище ймовірність, що у разі серйозного конфлікту дитина прийде за порадою до вас. Втім, це не означає, що потрібно почати робити все замість дитини.

І ще невеличка, але важлива порада: слухаючи розповідь дитини, не поспішайте висловлювати свою думку, коментуйте тільки тоді, коли вас про це попросять. Нехай ваші очі будуть на одному рівні (якщо дитина маленька нахиліться до неї, візьміть її на руки або просто сядьте поруч). Не ігноруйте тілесний контакт, обійміться, візьміть за руку. Якщо ви зараз у поганому настрої або у вас немає часу - чесно скажіть дитині про це і домовтеся, коли ви зможете поспілкуватися.

Ось такі прості питання. Головне завжди приділяйте дитині час і тоді ваші стосунки будуть покращуватись.