Діти дуже допитливі від природи, їхні нескінченні "а чому?" ставлять у глухий кут не тільки молодих батьків, а й батьків "зі стажем". Запитання від дітей не тільки задовільняють цікавість вашого малюка, а й дозволяють йому пізнати світ і робити свої власні, хоч і дитячі, висновки.

Будь-які батьки можуть без сумніву сказати, що іноді дуже важко відповідати на дитячі "чому", але це потрібно. Тому ми поговоримо про те, як потрібно відповідати на них.

Одна з найголовніших порад - не ігнорувати дитячі питання.

Ніколи не ігноруйте запитання дитини, навіть якщо у вас зовсім немає часу або вони здаються вам дурними та неважливими. Дуже часто ми вважаємо безглуздими ті питання, на які самі не знаємо, як відповісти. Дорослим все здається простим і очевидним, а дитина тільки починає пізнавати світ і багато речей їй здаються дуже дивними і незрозумілими, а ви для нього - найголовніше і найавторитетніше джерело.

Давайте візьмемо для прикладу дитяче запитання "Чому сонце не падає?". Розглянемо, як можна відповісти на нього. У схожий спосіб можна відповісти на будь-яке дитяче "чому".

Пуста відповідь:

"Ну бо не падає і все. Тому що. Ти ще маленький і не зрозумієш. Іди запитай у бабусі. Підростеш - зрозумієш і т.д."

Погодьтеся, це - не відповіді, а відмазки. Так ми говоримо дитині, що вона поставила безглузде і нецікаве питання. А самі ж заспокоюємося тим, що неважливо як відповіли, головне - не проігнорували. Насправді ж ми не виправдовуємо надій дитини і поступово втрачаємо свій авторитет у її очах. Дитина швидко вчиться, і незабаром вона зрозуміє, що краще не запитувати у вас про складні речі.

Провокаційна відповідь:

"А чому ти вважаєш, що воно повинно впасти? А чому Земля не падає на Сонце?"

Така відповідь краще попередньої, але тільки в тому випадку, якщо ви готові продовжувати розмову. Так ви пропонуєте дитині подумати, поміркувати, пошукати відповідь разом. Ви розпалюєте дитячу цікавість і це чудово. Але будьте готові, що відповідаючи питанням на питання, ви провокуєте хвилю нових "чому". З іншого боку, ви виграєте час, щоб самим знайти підходящу відповідь (швиденько погуглити або заглянути в дитячу енциклопедію).

Філософські відповіді:

"Так влаштований світ. Закони фізики не дають йому впасти. Так захотів Бог".

Дорослому така відповідь здається дуже розумною і навіть філософською, а для дитини це знову пуста відповідь, бо по суті ви нічого не пояснили. А головне дитині - не "їжа для роздумів", а чітка та обґрунтована відповідь.

Наукові відповіді:

"Сонце більше Землі за лінійними розмірами приблизно в 109 разів, а за обсягом - в 1,3 мільйона разів, Сонце величезними силами тяжіння утримує біля себе Землю..."

Приклад перебільшений, але суть зрозуміла: даючи вичерпну відповідь з точки зору наукових знань, ми начебто говоримо все правильно, але більшість дітей нас не зрозуміють. До того ж така відповідь просто не залишить дитині шансів прийти до якогось висновку. Дитяча допитливість згасає, а ви перетворюєтеся для дитини в ходячий словник. У деяких випадках така відповідь хороша тим, що дитячі питання на цю тему закінчаться на певний час.

Цей спосіб сподобається дитині з логічним складом розуму, яка сама вимагає максимально точних даних. З іншого боку, якщо так відповідати на кожне запитання, то вийде досить нудно - з народження жити у світі, де вже все описано і вивчено.

Казкові відповіді:

"Тому що сонечко приклеєне до неба спеціальним клеєм. Тому що воно промінчиками тримається за небо". Такі відповіді гарні тільки для найменших діток. Вони люблять казки, а в казках всі тварини і явища природи - олюднені. Проблема такої відповіді полягає в його неправді. Та й подібна відповідь вгамовує "чомучок" тільки на короткий час, тому готуйтеся незабаром знову поповнювати знання в дитячій голові.

Відповіді з варіаціями:

"Деякі люди думають, що це воно тільки поки не падає, а одного разу Земля з Сонцем зіткнуться. А деякі люди впевнені, що... Я ось думаю, що... А в Інтернеті написано, що..."

Відмінний варіант відповіді на неоднозначне питання. Відповідаючи таким чином, ми показуємо дитині, що бувають різні думки. Ми розширюємо кругозір дитини і заохочуємо її до самостійних висновків і роздумів. Проблема полягає в тому, що вам не уникнути зустрічного дитячого питання: "А хто ж правий?".

Лаконічна відповідь:

"Сонце не може впасти. Воно величезне і дуже далеко від нас, просто здається маленьким. А впасти може тільки те, що близько від землі".

Це вдумлива, коротка і досить правдива відповідь, що вже саме по собі - добре. Ви відповіли по суті та простими словами. Ймовірно, цього і хотіла ваша дитина. Тільки не забудьте залишити місце для дитячої фантазії, невелику недомовленість, яка зацікавить, заінтригує і через деякий час підштовхне до нових здобутків.

Намагайтеся підібрати відповідь, яка підходить саме вашій дитині. А що найголовніше - приділяйте малюку час і увагу.

pic