Ще в давні часи люди використовували інжир (смоковниця або фігове дерево, винна ягода) в якості цінного лікувального продукту, а прекрасні смакові показники наповнених соком плодів цінувалися справжніми гурманами на вагу золота. Нескладно зрозуміти, чому багато садівників горять бажанням посадити цю субтропічну культуру на своїй ділянці. Можна спробувати виростити фігове дерево і на підвіконні.
Інжир або ж фікус каріка (Ficus carica), вирощений в домашніх умовах, дає смачні, корисні плоди, які за своїми цінними властивостями не поступаються садовому і дикому інжиру. Кімнатна смоковниця відрізняється компактними розмірами, невибаглива, добре росте на підвіконні і приносить врожай 2 рази на рік.
Освітлення
Для нормального розвитку смоковниці у приміщенні потрібне постійне розсіяне сонячне світло. Особливо в період дозрівання плодів. Найкраще ця рослинка буде почуватися поруч з південними вікнами. Однак може виносити й дещо затінене місце.
Температура
Інжир – теплолюбна рослина, оптимальна температура мікроклімату влітку – +20-25°С, узимку, у період спокою – +8-10°С. Однак протягом короткого періоду може витримувати зниження до мінус 4°С.
Полив
Полив має бути рясним, особливо в період активного росту з березня по жовтень. Не можна допускати навіть разового пересушування ґрунту, тому що коренева система інжиру дуже чутлива до браку води і це призводить до відмирання кореневих волосків. Навіть наступний рясний полив не зможе відновити загиблі корінців, а це у свою чергу приведе якщо не до загибелі рослини, то до значного погіршення смакових якостей плодів або ж їхньої передчасної втрати. Але усе, як говориться, в міру, якщо корені будуть постійно у воді, то це приведе до закисання ґрунту і загнивання коренів. Тому не зайвою буде дренажна система на дні горщика.
Пересадка
Якщо ви тільки що придбали невеликий саджанець, то його потрібно посадити в горщик розміром не менше 1 літра. Субстрат для посадки потрібний наступний: парникова, дернова земля й пісок у співвідношенні 2:3:1. На дно горщика обов'язково потрібно покласти шар дренажу.
При пересадженні інжиру не можна порушувати земляну грудку, тобто його перевалюють разом із земляною грудкою, тому що корені інжиру дуже тендітні й при пересадженні можуть легко зламатися. Після пересадження рослину потрібно рясно полити й поставити на світле тепле місце, але не під прямі сонячні промені.
Підживлення
Підживлювати інжир починають з того моменту, коли він виходить з періоду спокою, органічними або комплексними добривами для кімнатних рослин два рази на місяць. З органічних добрив можна порекомендувати наступний склад: коров'ячий гній і пічний попіл у співвідношенні 1:0,1 на 1л води. Суміш заливають водою й настоюють 5 днів. Перед використанням розводять водою в десять разів. Перед внесенням добрива потрібно полити інжир, щоб не спалити корені.
Період спокою
Приблизно наприкінці жовтня в інжиру починається період спокою. У цей час полив зменшують і листя інжиру починає опадати. Температуру мікроклімату теж рекомендується знизити до +8-10°С. Період спокою триває 2-3 місяці й полягає в нечастому поливі.
У лютому рослина виходить зі стану спокою, перед початком вегетації її потрібно пересадити в горщик на 0,5-1 літр більше попереднього, акуратно переваливши рослину разом із земляною грудкою та рясно поливши. Після періоду спокою інжир обрізають на 10-20 см, зрізавши пагони над брунькою, не залишаючи пеньків. Обрізка збільшує кількість нових пагонів, а відповідно і врожай.
Плоди
Через 1-2 тижні після виходу рослини зі стану спокою починається активний ріст. З'являється листя, спочатку ясно-зелене, яке згодом змінює забарвлення на темно-зелене. Плоди з'являються на рослині в пазухах листя без цвітіння (вірніше квіти не видні нашому оку, тому що вони знаходяться усередині супліддя). За формою плоди нагадують цибулинку, за розмірами виростають до 3 см у діаметрі. Дозріваючи, вони стають крупнішими, світлішають і стають м'якими на дотик. Дозрівають плоди інжиру протягом п'яти місяців. Саджанці інжиру плодоносять на другий рік життя, сіянці - на 4-5 рік.
