Найчастіше заїкання виникає внаслідок «лексичного вибуху». Дитина вже накопичила у пасиві багато слів, бажає спілкуватися, емоції переповнюють, а мовний апарат ще не встигає за комунікативними потребами маленького оратора.
До заїкання також схильні вразливі дітки з певним типом нервової системи. Вони близько до серця приймають найменші зміни в настрої близьких, емоційно втягуються в сімейні сварки. На щастя, заїкання в дитячому віці лише в 5% випадків триває в дорослому житті. Однак батькам потрібно зробити все, щоб попередити негативний результат.
Щоб вчасно допомогти дитині, дуже важливо не пропустити перші ознаки заїкання: • дитина раптово замовкає, відмовляється говорити (це може тривати від двох годин до діб), після чого знов починає говорити, але вже, заїкаючись. Якщо встигнути звернутися до фахівця до моменту виникнення заїкання, йому можна запобігти; • вживання перед окремими словами зайвих звуків (а, і); • повторення перших складів або цілих слів на початку фрази; • вимушені зупинки в середині слова, фрази; • утруднення перед початком мови. Знання це повинно допомогти батькам і педагогам вчасно помітити тривожні ознаки і своєчасно звернутися до фахівців (психолога, психоневролога, логопеда), оскільки заїкання легше попередити, ніж лікувати.
Поради тим, хто заїкається: 1. Спершу подумай, тоді скажи.
2. Вдихни, потім починай говорити.
3. Говори повільно, спокійно, плавно, ритмічно, злито.
4. Говорити сміливо.
5. Якщо важко сказати, полічи подумки до 5, а потім починай говорити, дотримуючись правил.
6. У вільний час наспівуй пісеньки.
7. Трохи менше дивися телевізор: перевтома дуже шкідлива для нервової системи.
8. Говори короткими фразами.
9. Декламуй вірші.
10. Ніколи не починай говорити відразу після бігу; відихайся, потім говори.
11. Вдихни і на одному видиху рахуй до 5, 10, 12, називай дні тижня, місяці, роки.
12. Розмовляючи, допомагай собі рухом пальців руки.
13. Грай частіше в м'яч, одночасно вголос порахуй удари.
14. Слухай спокійну музику.
