Вирощувати можна будь-які гриби: і білі, і лисички, і маслюки, кому які подобаються. Правда, добре б, щоб при цьому на ділянці росли справжні лісові дерева: береза або дубок. Посадити гриби, у принципі, можна й у квітковому горщику на підвіконні, але великого ефекту від цього не буде: гриби люблять простір. Найкраще виділити галявину на присадибній ділянці. Грядкою це можна назвати тільки умовно: перекопувати нічого не доведеться, гриби висаджуються прямо на дерен. Саджати гриби потрібно під деревами або під кущами, але тільки не під плодовими. Підійдуть ліщина або декоративні чагарники, які дачники зазвичай висаджують по периметру ділянки. Найбільш підходящий час для посадки - вересень-початок жовтня, до перших заморозків. Про упущене літо можна не шкодувати: у спекотну погоду грибну ділянку довелося б поливати хоча б двічі на тиждень, а у вересні дощів вистачає, і все відбувається природним шляхом. На тій ділянці, де планується вирощування грибів, проводять підготовчі роботи: на грунт укладають зволожений субстрат, в якому будуть рости гриби. Основа субстрату повинна бути легкою і ідентичною тим умовам, в якому гриби ростуть у природних умовах. Під субстрат треба укласти солому або тирсу.
Існує кілька способів вирощування грибів. Перший з них – це використання спор свіжих їстівних грибів. Капелюшки обраних грибів розламуються на кілька шматочків і разом з обрізками нижніх частин ніжок, які знаходилися в землі, укладаються на підготовлений і добре зволожений грунт. Через кілька днів (звичайно досить 2-5) шматки грибів та їх ніжок можна прибрати, а місце висадки суперечка прикрити соломою, щоб зберегти землю вологою. Через кілька днів можна отримати свій перший збір грибів.
Другий спосіб передбачає використання капелюшків сухих грибів. У цьому випадку також треба підготувати відповідний грунт і покришити на неї сухі капелюшки грибів. Потім грунт зволожують і чекають появи перших грибів.
Ще один спосіб полягає у вирощуванні грибів на пні або колоді. Для цього в лісі вибирають старе дерево або пеньок, заражене грибницею і переносять його додому в спеціально підготовлене місце. Необхідно забезпечити умови, максимально наближені до природних умов росту грибів у лісі – достатня вологість, листя на землі, тінь звичних дерев – осики, берези, ялини, під якими раніше росли гриби. При бажанні можна використовувати вже наявне в наявності гниле дерево або трухлявий пень. У ньому робимо декілька отворів і укладають туди міцелій (спори грибів). Потім грибницю регулярно поливають і чекають урожай. Вирощування грибів на пнях і колодах можливо не тільки спорами, але і за допомогою шматочків деревини, що містить міцелій. Особливо добре цей спосіб підходить для вирощування опеньків. У лісі знаходять добре розвинену грибницю опеньків на пеньку або трухлявому колоді, вирізують кілька шматочків деревини (робити це краще в період найбільш активного розмноження грибів) і для запобігання висихання загортають цю деревину в мох або тирсу. Потім поміщають шматочки дерева на пеньок – можна використовувати просвердлені отвори, а можна просто прибити ці шматочки цвяхами до поверхні пня. Найкраще робити пересадку навесні або восени. Перший урожай з’явиться на пеньку через рік-два, а плодоносити ця грибниця буде 5-8 років.
Лисички, сироїжки, гливи, печериці, польський гриб й маслюки найбільш схильні до зростання на дачі і на балконі. Варто врахувати, що у різних грибів свої уподобання, наприклад:
- лисички краще вирощувати на глиняному і піщаному ґрунті
- сироїжки дуже люблять глибоку тінь
- ідеальний субстрат для маслюків – дубові тирса або ошурки листяних порід
- польський гриб любить рости під тінню каштана
- печериці дуже важливо, щоб вологість була 90%, а тінь – всі 100%
- гливи люблять температуру 10-16°С і 12-годинне освітлення .
Отож, для того, щоб поласувати опеньками, лисичками і білими грибами зовсім не обов’язково вирушати до лісу, можна вирощувати їх вдома або на дачі. Перевага цього способу і в тому, що ви будете впевнені в екологічності цих грибів, і в тому, що вони безпечні.
Джерела: webfermer.org.ua , domovyk.com , yakprosto.com
