Здавна чорнобривці використовували в ритуалах місцевих індіанських племен, а також для позбавлення від різних хвороб. В Європу вониі потрапили в 16 столітті і були першими заморськими квітами, що з'явилися в Росії. Іменем своїм квіти чорнобривці зобов'язані Карлу Ліннею, що назвав їх на честь Тагеса, етруського напівбога, онука Юпітера, що прославився своїм даром провидця і красою. Сьогодні чорнобривці налічують близько 40 видів і культивуються у багатьох країнах світу.
Догляд і вирощування чорнобривців
Чорнобривці добре ростуть у затінених місцях, легко переносять засуху, невимогливі до грунту. Вони теплолюбні, не переносять заморозків і висаджувати їх потрібно в місцях, захищених від північних вітрів. Крім важких глинистих грунтів, зростають на всіх інших, але краще всього — на суглинках, досить забезпечених вологою.
Під час росту полив повинен бути достатнім, але як тільки почнуть формуватися суцвіття, полив потрібно скоротити, щоб волога не застоювалася: від цього рослини гниють і не цвітуть. Удобрювати чорнобривці зовсім не обов'язково, але якщо ви підгодуєте їх, чорнобривці відгукнуться на це із вдячністю. Підживлювати треба комплексними добривами, коли сіянці досягнуть висоти 10 см, потім при появі перших бутонів і, нарешті, на самому початку цвітіння.
Чорнобривці потребують регулярного прополювання та розпушування грунту, інакше їм важко дихати. Влітку, якщо чорнобривці розрослися, проведіть обрізку, щоб сформувати красиві кущі. Видаліть відцвілі суцвіття, і рослини зацвітуть ще сильніше. Своєрідний аромат чорнобривців і фітонциди, що містяться в них, служать захистом від грибкових захворювань не тільки для самих рослин, а й для тих, що ростуть по сусідству. Недаремно чимало квітникарів оточують посадками чорнобривців усю садову ділянку. Але якщо літо занадто сире, то можуть з'явитися равлики і слимаки. Відлякати їх може запах хлорки, розставленої в баночках між рослинами. Іноді на листках і стеблах таки з'являється сіра гниль. У цьому випадку уражені рослини доведеться знищити, щоб вони не заразили інші чорнобривці. У посушливе літо рослини можуть зазнати нападу павутинного кліща, з яким доведеться боротися обприскуванням настоєм цибулі, деревію, червоного гострого перцю. Але щоб цього не сталося, спробуйте підвищити рівень вологості повітря, кілька разів на день розбризкуючи воду навколо чорнобривців.
Розмноження чорнобривців
Розмножують чорнобривці розсадою і посівом насіння у відкритий грунт. Насіння зазвичай висівають у ящики в середині квітня, пікіровку проводять через два тижні після сходів. Розсаду висаджують у відкритий грунт на початку червня або посівом у відкритий грунт з середини травня, сходи з’являються через вісім-дванадцять днів. Їх потрібно проріджувати. Зайві сіянці краще використати для наступної розсади.
Високі сорти квіток садять на відстані близько 25-35 сантиметрів, середні – 15-20 сантиметрів, а низькі – 10-15 сантиметрів один від одного. На протязі вегетаційного періоду посів слід поливати, підживлювати не рідше двох-трьох разів, свіжий гній не потрібно застосовувати, може негативно позначитися на цвітінні. Краще висапувати бур’яни, розпушувати грунт. Помірне поливання необхідне лише при підсиханні грунту.
Корисні властивості
При посадці поруч з овочевими культурами на городі, відлякують медведок, тлю і нематоду. У тісному сусідстві з чорнобривцями на огірках з’являється менше попелиці, оскільки ефірні масла, що містяться в рослині, відлякують комах. Крім цього, ряди чорнобривців можна чергувати з рядами капусти, томатів, перцю: в цьому випадку капустянка і нематода не так часто відвідують ділянки з овочами, і урожай вдається зберегти краще. Якщо ви хочете оздоровити грунт в цілому, восени зберіть відцвілі стебла, листя і квіти, і дрібно порубаєте чорнобривці. Вирощування з насіння цих квітів дає можливість засіяти більшу площу і, зібравши їх восени і подрібнивши, перекопайте з грунтом. Наявність у рослині ефірних масел відлякає шкідників з вашого городу, і наступної весни їх буде значно менше.
Клумба з чорнобривців є безцінною домашньою аптекою: сучасні наукові дослідження підтверджують цілющі властивості чорнобривців, відомі з легенд і переказів, тому вирощування чорнобривців не тільки приносить естетичне задоволення, а й приносить реальну користь здоров'ю людини. Лютеїн, наприклад, який в них міститься, знижує ймовірність розвитку катаракти. Також народна медицина лікує чорнобривцями цукровий діабет і запалення підшлункової залози. Чорнобривці лікувальні, висушені, а потім настояні, лікують стоматит, бронхіт, астму і застуду, очищають кров. Для приготування настою потрібно столову ложку подрібнених квіток залити літром окропу, три години настоювати, потім процідити і пити по склянці за півгодини до їжі протягом місяця.
Ванни з додаванням відвару чорнобривців благотворно впливають на нервову систему, знімають стрес і відчуття тривоги, тому їх рекомендують при депресіях і неврозах. Крім того, здавна народи Південної Америки вживали чорнобривці в їжу і як приправи, і для приготування соусів та випічки, і для маринадів. На ринках Кавказу чорнобривці продаються як порошок, що додається в плов, сациві і супи і який кулінари називають «імеретінській шафран». Французи, щоб задовольнити потреби своїх гурманів, вирощують чорнобривці в промислових масштабах. Включене до складу маринадів листя чорнобривців надає консервованим овочам пружність і приємний аромат.
