Баклажани або «турецький помідор» (в народі - «синенькі» ) - улюблений овоч багатьох людей. Батьківщиною цієї тепло- та вологолюбної рослини є Індія. Рослина це з родини пасльонових, в дикому вигляді зустрічається в тропічних країнах Південно-Східної Азії. У нас в країні баклажани вирощують головним чином в південних районах. Цікаво, що років 300 тому європейці боялися вживати в їжу плоди баклажанів, вважаючи їх отруйними. Проте пізніше переконалися, що це цінний харчовий та лікувальний продукт: протидіє атеросклерозу, сприяє зниженню холестерину в крові. Плоди містять солі кальцію, заліза, багато калію, який нормалізує водний обмін, а також покращує роботу серцевого м'яза. Баклажани - це і комора вітамінів С, групи В, РР, каротину (провітаміну А).
Догляд за баклажанами
Баклажан — рослина однорічна. Оскільки рослину дуже вимоглива до тепла то в наших краях її вирощують тільки з розсади. Для її отримання в середині березня висівають розсаду в горщики чи скляночки розміром 5*6 см. внизу зробіть отвори для дренажу. Після того як посіяли насіння грунт слід полити. Коли рослини проклюнуться не забувайте регулярно поливати, але не перестарайтеся. Інакше сіянці можуть захворіти на чорну ніжку.Баклажани люблять тепло і світло. Найкраща температура для їх гарного росту – від 20 до 25 °C. При температурі менше 15 °C квітки їх можуть опадати, це ж відбувається при 28 °C і вище. Заморозки вони не зазнають зовсім.
Ґрунт для них має бути багатий мінеральними речовинами. Баклажан любить азотні добрива і калій, а фосфорні добрива потрібні йому в меншій мірі. Він, завдяки потужному корінні, здатний добре вбирати фосфор з ґрунту.
Ще одна суттєва особливість: баклажан – рослина короткого дня. Довгі літні дні північних широт не для нього. Цвісти починає при тривалості світлового дня не більше 14 годин. Висока інтенсивність освітлення при скороченні довжини дня прискорює цвітіння та плодоношення баклажанів. Цього можна досягти, зробивши над рослиною каркас, покритий світлонепроникною плівкою. Його треба знімати тільки на 12 годин на добу, наприклад, з 7.00 до 18.00. Робити це потрібно регулярно.
Поливають рослини раз на 6 – 7 днів, не дуже рясно – до 4 – 6 літрів води на квадратний метр. Після поливань ґрунт обов’язково розпушують. Для запобігання підвищеної вологості, теплицю потрібно обов’язково провітрювати.
Баклажани люблять яскраве пряме сонячне світло, не терплять ні найменшого затінення. В той же час вони – рослини короткого дня. Для того щоб вони краще росли, цвіли і плодоносили, їх потрібно висаджувати в місцях, куди протягом дня не падає тінь від будівель чи дерев. Про те, як можна скорочувати для них світловий день, вже було сказано. Рослини формують у три стебла. Всі інші пагони повинні видалятися. Залишені пагони підв’язують до шпалери. При появі бічних пагонів і суцвіть на основних стебла, листя, що затінюють квітки, рекомендують видаляти. У північних районах рослини рекомендують прищіпати при досягненні висоти 30 сантиметрів, на кущі залишають не більше 6- ти зав’язі. Підгодівля проводиться 2 – 3 рази за сезон. Можна використовувати розчин коров’яку (1:5) або мінеральних добрив.
Мульчування поверхні грунту сприяє підвищенню врожаю на 15-20% і поліпшенню смакових якостей плодів. Якщо це чорна плівка - розстеляють вздовж рядків до висадки розсади, а якщо це інший матеріал (наприклад, солома) - відразу після посадки. У міру проростання бур'янів і щоб краще зберегти вологу після поливу (якщо це не крапельне зрошення) проводять розпушування грунту в міжряддях.
Хвороби та шкідники
Серед шкідників найбільше дошкуляють медведка, слимачки, совки, павутинний кліщ. Як і картоплі, баклажанам створюють багато проблем знамениті колорадські жуки. Також вони можуть вражатися і попелицею. Тому потрібно регулярно оглядати рослини і вчасно приймати заходи по боротьбі з шкідниками. Серед хвороб- це бактеріальні, вірусні та гнильні захворювання. Бактеріальні та грибкові захворювання знищують за допомогою бордоської рідини. Для боротьби зі шкідниками та хворобами слід використовувати фунгіциди, проводити правильну агротехніку, зберігати сівозміну.
Збір врожаю
Баклажан збирають у технічній стиглості, починаючи з середини липня і до самих заморозків. Урожай збирають вибірково, коли плоди набувають форму, забарвлення і розмір типові для даного гібрида. Плоди секаторами або ножами зрізують із плодоніжкою.
