Ірис - рослина сімейства ірисових (півникових). Рослина зимує у відкритому грунті. Розмножуються півники двома способами - насіннєвим і вегетативним.
Півники гарно розмножуються насінням. Посів насіння здійснюють відразу у відкритий ґрунт (у жовтні) або навесні на розсаду. Перед посівом насіння потребує стратифікації протягом місяця. На розсаду насіння сіють у лютому чи березні, у зволожений пухкий субстрат. Ємкості з саджанцями поміщають у поліетиленовий пакет з отворами і забирають у холодильник на місяць. Після закінчення цього терміну ємності з посівами ставлять у світле місце та утримують при кімнатній температурі. Поливають помірковано, у міру підсихання ґрунту. Після утворення двох справжніх листочків розсаду півників пересаджують в окремі вазони. У травні, після зникнення загрози заморозків, розсаду висаджують у відкритий ґрунт, на відстані приблизно 15-20 сантиметрів одна від одної.
Та все ж квіткарі-аматори надають перевагу вегетативному способу розмноження, адже він значно простіший. Вирощування півників вегетативним способом дозволяє отримати квітучі екземпляри вже на перший рік після посадки. Для цього способу розмноження підходять як сортові, так і дикорослі іриси.
Процес ділення кореневища проводять наступним чином. Для початку вибирається добре розвинений кущ. Позбувшись зайвої землі, кореневище розламують так, щоб кожна частина мала шматок кореневища та листя. Листя підрізають наполовину, коріння - на 1/3. Видаляють сухе, відцвіле і хворе листя, підгнилі частини кореневища також обрізаються.
Після цього посадковий матеріал дезінфікується слабким розчином марганцю 15 - 20 хв. Підрізані кореневища, за порадою бувалих садівників, слід підсушити на сонці. Для посадки в землі виривають лунку, але таку, щоб у центрі залишався невеликий насип. На горбик кладеться кореневище, коріння розпластують по боках. Садити потрібно на глибину 1-3 см.
Пересадка ірисів оптимальна відразу ж після їх цвітіння або наприкінці вегетаційного періоду. Якщо пересадити півники пізніше - є ризик того, що рослина не встигне вкоренитися і загине. Зазвичай іриси, посаджені в кінці літа, після ділення частково розквітають до наступної весни. Апогей цвітіння настає на 2-3-й рік після посадки.
Для того, щоб уникнути витіснення кореневища на поверхню грунту і, як наслідок, скорочення частоти їх цвітіння, поділ, пересадку ірисів рекомендують проводити не рідше, ніж кожні 3-5 років.
Вибираючи місце для посадки ірисів, потрібно враховувати те, що півники найкраще ростуть на сонячних ділянках, але можуть рости і у легкому затінку. Прагніть підібрати місце, захищене від сильних вітрів. Грунт для посадки не повинна надмірно воложитися високо розташованими грунтовими водами - в таких випадках кореневища можуть бути схильні до загнивання і загибелі.
Ідеально підходять для посадки суглинні грунти з нейтральною реакцією. Перед посадкою грунт необхідно перекопати на глибину не менше 20 см і внести мінеральне добриво у складі 20гр калію і фосфору і 10гр азоту. У другій половині літа полив ірисів скорочують, оскільки надлишок вологи може привести до загнивання кореневищ. Першу підгодівлю проводять ранньою весною. На грунт, де посаджені півники, посипається легкорозчинне комплексне мінеральне добриво. Приблизна кількість сухого добрива на 1 квітку - 10гр. Другу підгодівлю садівники рекомендують проводити в період бутонізації - на початку цвітіння. Добриво застосовують те саме і в тих же розрахункових кількостях.
Третю підгодівлю найкраще провести в другій фазі вегетації ірисів, в серпні. Вона підвищить імунітет рослини і сприятиме кращій його зимівлі. В цьому випадку використовують фосфорне або калійне добриво. Азотне добрива на зиму не застосовують.
