Без обрізки у плодовому саду обійтися неможливо. Це один з важливих видів робіт, виконання яких вимагає певних знань, адже у протилежному - можна завдати незворотної шкоди деревам.
Насамперед, не слід квапитися з вирізкою великої кількості гілок, якщо крона дерева не запущена. Потрібно видалити лише кволі, поламані, напрямлені всередину крони та хворі гілки.
Основна мета обрізки - забезпечення помірного росту та щорічного плодоносіння. З віком крона може стати дуже густою і високою, плоди при цьому дрібніють, прирости слабшають. У такому випадку необхідною є обрізка, яка омолоджує та освітлює, що дає можливість доступу сонця до всіх частин крони. Але й у цьому випадку не слід захоплюватися.
Сильна обрізка неодмінно викличе утворення маси нових пагонів поруч із місцем зрізу. За рік вони можуть вирости до 1,5-2 м і товщиною значно більше звичайних приростів; це так звані вовчки, або жирові пагони, що забирають багато живильних речовин, призначених для плодів та інших частин дерева. Як тільки починається відростання таких пагонів, їх необхідно обов'язково виламувати, поки вони не встигли здеревіти, інакше їх доведеться вирізати “на кільце”, але не пізніше, ніж навесні наступного року. Сильна обрізка небажана ще й тому, що утворення великої рани збільшує небезпеку зараження дерева через неї трутовими грибами, бактеріями та іншими патогенами.
Перш ніж приступитися до обрізки, необхідно освоїти техніку виконання правильних зрізів. Найпоширеніша помилка - залишення сучків при видаленні цілої гілки. Занадто довгий сучок у перший же рік обростає новими пагонами. У результаті замість однієї гілки, зрізаної для проріджування, утвориться кілька нових. Короткий сучок найчастіше засихає, але при цьому кора поступово як би сповзає вниз, оголюючи деревину. Якщо вчасно не усунути помилку (зрізати сучок як треба), починається всихання деревини, некроз тканин, з'являється дупло, починають розвиватися хвороби і шкідники стовбура.
Як же правильно видалити гілку цілком, тобто зрізати її “на кільце”? На основі гілки, що відходить під кутом більше 30°, є кільцевий наплив. У нестарих дерев з еластичною корою наплив злегка зморшкуватий, складчастий. Саме там зосереджені особливі тканини, завдяки яким заростає рана. Тому зріз треба робити, орієнтуючись по вершині напливу, не залишаючи пенька і у той же час не зачіпаючи стовбур, тобто не заходячи за межі напливу. Якщо зріз зроблений занадто глибоко, утвориться рана, що важко гоїться.
У гілки, що росте під гострим кутом, наплив з нижнього боку є непомітним або відсутнім. У цьому випадку, щоб визначити місце зрізу, користуються простим прийомом: крейдою (або подумки) через крапку на верхній частині кільцевого напливу проводять лінію уздовж стовбура або гілки, від якої відходить гілка, котру необхідно зрізати, потім ще одну лінію - перпендикулярно до гілки, що зрізується, розділивши кут між ними навпіл, знаходять лінію зрізу.
При спилюванні великих гілок не всі садівники підпилюють їх знизу, у результаті чого віддирається кора, рана важко заростає. Такі гілки краще видаляти частинами: спочатку треба якнайглибше (поки не почне заклинювати пилку) підпиляти гілку знизу на відстані 30-40 см від її основи, а потім на відстані 5-10 см від нижньої підпилки (далі від основи гілки) допилюють гілку зверху; під власною вагою вона відламається, але задиру кори при цьому не буде. Після цього вже неважко спиляти пеньок, що залишився, у потрібнім місці (також з нижньою підпилкою біля основи гілки).
Деякі садівники закруглюють ножем краї зрізів. Цього в жодному разі не можна робити, тому що утвориться свого роду пеньок з деревини, що заважає корі обхопити його для заростання. Зрізи повинні бути рівними, пласкими, без задирів. Їх відразу ж потрібно замазати садовим варом. Якщо відкласти цю роботу, то при сильному весняному сокорусі рана швидко покривається соком, а він - гарне живильне середовище для розвитку шкідливих мікроорганізмів. Крім того, сік як би відриває замазку, що накладається на зріз.
Тонкі гілки (до 1,5 см) вирізують садовим ножем або секатором. Секатор підводять знизу до пагону, котрий необхідно вирізати, розташувавши його нижнє лезо на поверхні кільцевого напливу. Легке притягання пагона лівою рукою (вигин з боку зрізу) полегшить роботу.
Однолітні прирости укорочують не довільно, а тільки на добре розвинену бічну бруньку, спрямовану в потрібний бік. Щоб розширити занадто вузьку крону, роблять зріз над брунькою, розташованою на зовнішньому боці гілки. Підняти пониклу крону можна, обрізаючи приріст на внутрішню бруньку. І ще не забувайте, що обрізку плодових дерев необхідно робити щорічно, і тоді у вас, за рідкісним винятком, не буде необхідності випилювати великі гілки.
У малини, якщо не вирізали торік, видаліть сухі пагони, що відплодоносили, зрізуючи їх біля самої землі. Крім того, вирізують тонкі однолітні гілки та ті, у яких є стовщення (ушкодження стебловою галицею). Зріжте верхівки пагонів приблизно на 10-12 см, щоб викликати посилений ріст гілочок з майбутнім урожаєм. Підживіть азотними добривами з розрахунку 15-20 г на 1 кв. м грядки, розсипавши гранули рівномірно між рослинами, і відразу зарихліть. Потім поверхню ґрунту біля кущів покрийте тирсою, компостом, перегноєм або соломистим гноєм шаром 3-4 см - це збереже поверхню ґрунту від пересушування, від утворення кірки, стримає ріст бур'янів.
Обліпиха, якщо вона сортова, має розкидистий кущ. Видаліть сухі гілочки, підв'яжіть до опор або стовбура в горизонтальному напрямку занадто пониклі до землі гілки, тоді пробудяться й сплячі бруньки, виростуть додаткові пагони. А ті гілки, що йдуть нагору під занадто гострим кутом, відігніть і теж підв'яжіть. Все це збільшить урожайність рослин. Землю під обліпихою обережно розрихліть граблями.
Читайте також: Оглядаємо ягідники
Джерело: Домовик
