Солдат-інженер Назарій із Дубенщини, позивний «Генератор», отримав від Міністерства оборони медаль «Хрест доблесті» за незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм у умовах збройної агресії. Він служить у 23-му інженерно-позиційному полку, де поєднує фах кранівника й інженерну майстерність на передовій — і своїм прикладом нагадує, що перемога твориться щоденною працею й самовідданістю.

НАГОРОДЖЕНИЙ МЕДАЛЛЮ ВІД МОУ - «ХРЕСТ ДОБЛЕСТІ»

Небо сипле рясним дощем. Під накриттям стоять військові. Якраз з?явився час для відпочинку та розмов. Поруч — Назарій, якого побратими кличуть «Генератором». Він мовчки гортає світлини пошкодженої техніки.
Ще вчора 30-річний солдат сидів у кабіні крана, виконуючи бойові завдання, а сьогодні — вдивляється в наслідки обстрілів.

«На день залишив кран, а тут уже таке… Але добре, що хлопці цілі. А техніку відремонтуємо», — говорить Назарій.

Він завжди шукає рішення, а не проблеми. Побратими жартома назвали його «Генератором», бо постійно генерує ідеї. Цей позивний приріс до нього так само, як камуфляж — до його щоденності. Хоч до цього Назарій ніколи не служив в армії і не думав, що колись доведеться взяти до рук автомат.

Народився Назар на Рівненщині, у Дубенському районі, у люблячій родині з трьома дітьми. Навчався в школі та коледжі, далі здобував освіту у Київському національному університеті біоресурсів і природокористування України. Шукав себе у світі: працював за кордоном, зокрема в Чехії.

За два дні до «великої війни» він повернувся в Україну. Відчував дивний неспокій, але не вірив у найгірше. Та 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення росії.

«Я два рази був у ТЦК та СП. Мене не мобілізовували, бо тоді був обмежено-придатним. Та й строкової служби у мене не було. Але згодом я все ж став військовослужбовцем ЗСУ. А слідом за мною пішов мій батько — у нас кілька днів різниці між мобілізацією. Мене направили в 23 інженерно-позиційний полк Командування Сил підтримки Збройних Сил України», — розповідає Назарій.

Його шлях у війську почався з навчання на крані. «Спершу було непросто. Але мене мотивувало велике бажання освоїти все, чого нас навчали. Я не шкодую, що одягнув камуфляж. Бо якщо не служити, ворог прийде до мене, до мого дому. І тоді все одно довелося б брати автомат у руки. А так я морально й фізично підготував себе до всього. Самодисципліна та чітке розуміння мети допомагають нам робити все можливе, аби перемогти», — говорить солдат.

Майже постійно Назарій перебуває на бойових завданнях, тож зустрітися з батьком не вдається ні на Сході, ні вдома - на Заході.

«Одного разу ми виконували бойові завдання на різних напрямках. Між нами було три кілометри. Коли нарешті змогли б побачитися, почалися обстріли. Й ми так і не зустрілися», — розповідає воїн-інженер.

Війна змінила Назарія. Він став міцнішим, уважнішим до всього там більш філософським.

«Обстріли й атаки дронів навчили цінувати життя й кожну мить. Воля дається важко.

І так хотілося б, щоб цивільні розуміли, яку ціну ми платимо за свободу. Люди звикли, що ми тримаємо фронт, і їм здається — це буденність. Але війна нікуди не поділась.

Навіть після її закінчення нам доведеться будувати заводи та підприємства з виготовлення зброї, танків, різної техніки. Pycкі не зупиняться. Пройде трохи часу і вони знову захочуть нас поневолити… На жаль, така реальність. Розумієте? Але ми, українці, ніколи не дамо їм це зробити», — впевнено сказав Назарій, вдивляючись у далечінь.

Тим часом дощ продовжував важко бити по накриттю, розриваючи тишу, яка виникла. Сильна злива здавалася відлунням війни, котра нікуди не зникла…

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України солдат Назарій нагороджений медаллю Міністерства оборони України - «Хрест доблесті», а також почесною відзнакою 23 іпп - «Надійний захист у бою». 

Історію захисника передала Служба зв?язків з громадськістю 23 інженерно-позиційного полку

Читайте також: Змінив білий халат на однострій: історія військового медика з Рівненщини