Турботливий, добрий, надійний, працьовитий... Олександр Сирочук із Малого Мидська на Костопільщині спочатку будував життя у рідному селі, а потім переїхав до сусіднього Золотолина, де знайшов своє кохання. Рідні згадують, що Олександр вмів ставити цілі і поступово досягати свого. Коли ж російський окупант ступив на українську землю мета стала одна - захистити свої рідних від ворога. 26 травня 2023 року Олександр загинув поблизу Бахмуту під час виконання бойового завдання. Про його мрії та плани на життя дивіться сьогодні у спогадах рідних у програмі "Портрети Героїв".

Опора для сім'ї, надійний друг, добра та відкрита людина. Олександр Сирочук народився 29 серпня 1983 року у Малому Мидську на Костопільщині. Спочатку будував життя у рідному селі, а потім переїхав до сусіднього Золотолина, де знайшов своє кохання. За освітою був ветеринаром, але знайшов себе у будівництві, а ще дуже любив техніку. Рідні згадують, що Олександр вмів ставити цілі і поступово досягати свого. Коли ж російський окупант ступив на українську землю мета стала одна - захистити свої рідних від ворога.

Він завжди приходив на допомогу і не міг сидіти без роботи. А на війні - до останнього не покидав побратимів.
Олександр Сирочук був молодшим сержантом, бойовим медиком. Життя захисника обірвалося 26 травня 2023 року поблизу Бахмуту під час виконання бойового завдання. Президент України відзначив Олександра Сирочука орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вічна пам'ять Герою.