Нині Владислав Зайченко служить в окремій бригаді спецпризначення ім. Івана Богуна ЗСУ.

25-річний Владислав Зайченко – родом із міста Березне, працював старшим майстром лісогосподарської дільниці філії «Березнівське лісове господарство». У цю галузь хлопець прийшов у 2019-му, розповідають Поліський лісовий офіс. Тоді якраз набирали групу оперативного реагування. Каже, що ця робота йому дуже подобається, адже треба планувати усе, щоб вистежити лісопорушників. Іноді доводилося і по кілька годин в лісі пролежати, щоб непомітно їх виявити і «взяти на гарячому».

Дуже любить спорт та рідні ліси, ну і звісно – Батьківщину. Тому не міг стояти осторонь подій. 25 лютого, коли ракетні удари були по всій Україні – зібралися з друзями, поговорили і вирішили всі йти захищати країну.

«Спочатку були в підрозділі ТрО, зараз уже в Збройних силах – в окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна ЗСУ. Позаду виконані завдання на Київському, Херсонському, Харківському напрямках, біля Бахмуту. Побачив трохи країну. Також пішов служити і мій колега, Олег Ярмолка. Зараз він на лікуванні у госпіталі», - розповів Владислав.

За словами добровольця, війна змінила його. Став більш дисциплінований. З’явилося особливе відчуття цінності дружби та відповідальності перед іншими.

Тато Владислава – теж на фронті, теж доброволець. А вдома чекають їх мама-волонтер та 18-річна сестра Ольга.

Після перемоги Владислав мріє повернутися до улюбленої роботи. Каже, у війську здобув досвід, тому лісопорушникам тепер не позаздриш. Шкодує, що не встиг до початку війни зустріти дівчину та закохатися.

«Зараз одна мрія - перемогти і повернутися додому, просто жити, працювати. Мене колеги чекають. Телефонують, питають, що і як. Вони ж мені і друзі. От ще трошки - і виженемо з нашої країни цю погань, будемо жити, як раніше, і навіть краще», - говорить доброволець. 

За інформацією Рівненської ОВА.

Читайте також: У Вересневому наярмаркували більше 53 тисяч гривень на потреби ЗСУ (ВІДЕО)