Вона шукала прихистку для своїх дітей на Рівненщині, але серце кликало її туди, де палало рідне небо. Здовбицька громада попрощалася з Оленою Русановою — багатодітною мамою та бойовою медикинею. У 2014-му вона втікала від війни з Донецька, а у 2024-му — знайшла нову домівку у селі Кунин. Проте вже за рік Олена змінила цивільну роботу на військовий однострій. Тепер троє дітей залишилися без матері, а Україна втратила захисницю, яка до останнього подиху рятувала побратимів. Про останній шлях героїні — дивіться у сюжеті.

Село Кунин стало для Олени Русанової тихим портом після років поневірянь. Вона переїхала сюди з родиною, купила будинок і мріяла про спокійне життя для Вероніки, Ярослава та маленького Дмитрика. Але війна, яка переслідувала її з 2014 року, не давала спокою.

У цивільному житті вона працювала касиром, але за освітою та покликанням була медиком. У серпні 2025-го Олена підписала контракт. Після навчання на полігоні молодший сержант Русанова вирушила на рідну Донеччину — туди, звідки колись була змушена поїхати.

Побратими кажуть: Олена була не просто медиком, а «запальничкою», яка не давала впасти духом навіть у найважчі моменти під Краматорськом та Костянтинівкою. Вона знала ціну кожного врятованого життя, бо вдома на неї чекали троє власних дітей.

Її серце зупинилося 2 квітня 2026 року через вогневе поранення. Олена Русанова повернулася на Донеччину захисницею і залишилася там назавжди в списках Небесного війська. Тепер її діти мають свого ангела-охоронця, а Здовбицька громада — ще одну героїчну історію незламності.