Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1»
33027 Україна, Рівне Данила Галицького, 19, оф.701
096-11-400-11 (0362) 63-55-23 0671592005 [email protected]
Великдень — свято свят і торжество торжеств

Великдень — свято свят і торжество торжеств

Новозавітний, християнський Великдень був установлений апостолами після Хресної смерті й воскресіння Ісуса Христа, як свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного. Воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою.

Землетрус супроводжував Воскресіння
В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.
Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

Походження назви свята
Великдень. Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…»
Згідно з іншою легендою, свято Великодня народилося сім тисяч років тому, ще за часів до християнства і було пов'язане з язичницькими культами. Тобто Великий День хлібороба.
Пасха. Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Підготовка до свята

До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.
Особливе значення має Страстний Четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.
В Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його в гробу. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.
В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої.

Кошик та його освячення
Своїми сімейними традиціями про збирання кошика та похід до церкви не всеношну поділився Володимир Негрєшний — людина-рентген, біоенерготерапевт.
—    На Великдень до церкви обов’язково потрібно йти на усю службу. Дуже добре пам’ятаю, як моя бабуся збиралася до церкви. Ще звечора збирала кошика, у ньому обов’язково має бути паска, крашанки й писанки, молочні продукти та м’ясне. Хто м’ясо не вживає, або не має змоги його придбати, то можна покласти рибу. Сам Христос їв рибу і нею нагодував багатьох людей. Перед виходом до церкви бабуся завжди читала «Отче наш», ще просила благословення на добру дорогу та свято, щоб не перестрілася погана людина. До церкви треба йти з хорошими помислами, позитивом. Обов’язково треба йти пішки: не під’їжджати! Якщо церква маленька і вже наповнена людьми так, що немає місця, то немає нічого страшного у тому, щоб стояти біля церкви. Адже у таку ніч дух Свята «розмножує» церкву. Якщо віриш, то стаєш частинкою божественного, — зазначає Володимир Негрєшний.
І під час богослужіння треба пам’ятати про місце де знаходишся. Володя стверджує, що у Великодню ніч помисли та бажання мають особливу силу, їх чує Господь, тому треба щоб вони були чистими.
—    Коли починають бити церковні дзвони, у цей час у Бога можна просити того, чого найбільше хочеться, просити найпотаємнішого і не лише собі, а й своїм близьким, рідним, сусідам, колегам. Просити у Бога щастя, позитиву, побажати розуму, мудрості, доброти, щоб душа посвітлішала. Просити треба духовного, не матеріального. Хоча, якщо скрута, безвихідь, наприклад, хтось потребує операції, або просто не вистачає грошей на прожиття, заплатити за квартиру, комунальні послуги, то можна попросити, щоб Господь змилувався і послав потрібну суму. Треба просити відпущення гріхів. Саме відпущення, не пробачення. Ці два слова мають різницю у значенні. Це як узяти голуба до рук і сказати: «Я прощаю тебе.» І не відпускати птаха, а продовжувати тримати руками. Зовсім інакше, коли тримаючи пташку сказати: «Голубко, я тебе відпускаю.» І відкрити долоні. У цю ніч треба просити відпущення гріхів: лихі помисли, дурні вчинки. Щоб увійти у свято чистим. Пасхальна освячена душа — вирівнює душевний стан. Воскресіння. У цей час людина відроджується, очищується від скверни. У тілі людини відроджується святий дух. Дуже важливо не пити і не палити, — наголошує Володя.
Прочитати «Отче наш» Володимир Негрєшний радить і прийшовши додому.
—    Такі традиції у нашій сім’ї, молитва перед виходом із дому, молитва по поверненню. Коли ми поверталися із церкви, то бабуся читала «Отче наш», це очищення і того хто читає, і оселі. Повернувшись із церкви можна з’їсти шматочок освяченого яйця і піти спати, не обов’язково образу ж накривати на стіл і сідати снідати. Розговіння починається із яйця. Яйце — це символ життя. Пташки народжуються двічі, коли курка знесла яйце, а потім, коли з нього вилуплюється пташеня. На Великдень можна освятити воду, поставити у кошик у баночці. Або освятити воду вже вдома — до посудини з водою на деякий час покласти свячене яєчко, — радить Володя. Така вода дуже потужна, вона протягом року очищатиме душу та оселю. Пасхальна свічка так само має силу очищати від поганого. Коли пізніше протягом року виникатимуть якісь труднощі, негаразди, можна запалювати пасхальну свічку і дивитися на вогонь. Він випалить весь негатив.

Прикмети
Того, хто помре на Великдень, вважають дуже щасливим, бо саме цього дня ворота раю відкриті, й душа без усякого суду потрапляє туди.
Вважають, що у Великодню ніч відкриваються всі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише дуже мала дитина, помисли якої чисті.
Не кожен день — Великдень, а хліб — не паска.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

Інші статті:

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: