Чоловіки новорічні подарунки або не купують зовсім (двоюрідна тітка цілком обійдеться без плюшевої іграшкової свині), або купують в останній момент. Якщо запитати середньостатистичну жінку, навіщо вона накупила стільки новорічних подарунків, вона відповість, що це все для того, щоб порадувати всіх рідних і знайомих. У чому ж тоді сенс подарунків, якщо багато хто з них зовсім не радує того, хто їх одержує? Відповідь я знайшов у розумній книжці, яка валялася в туалеті у мого приятеля-аспіранта. Він займається стародавньою історією і має безглузду звичку залишати на зливному бачку книги за фахом. Одного разу я відвідав його “робочий кабінет” і виявив там якусь монографію з антропології тубільних племен. Я взявся її перегортати і несподівано виявив статтю, яка називалася “Нарис про дар”. Там йшлося про те, що в якомусь племені всі на свято дарують подарунки вождю, а він потім кожному дарує що-небудь хороше. І все це називається “дарообмін”, тобто ти що-небудь даруєш кому-небудь, щоб потім він подарував що-небудь тобі. Коротше, пафос в тому, що ніхто нічого нікому не дарує просто так, завжди мається на увазі, що тобі за це щось хороше у відповідь буде. Поділись усмішкою своєю, і вона до тебе ще не раз вернеться... Дивно, але і нині гра ведеться за тими ж правилами. Тільки ставки змінилися. Ти даруєш дівчині, яка подобається, на Восьме березня дорогі парфуми або плюшевого зайчика, а вона як у відповідь-дар запрошує тебе до себе додому попити кави й подивитися колекцію компакт-дисків. Зрозуміло, вартість і витонченість подарунка безпосередньо залежать від того, що хочеться одержати натомість. На бабусі можна трохи заощадити (головне - не подарунок, а увага), а начальство краще обдарувати за повною програмою. Що стосується протилежної статі, то тут усе залежить від ситуації. Можна і заощадити, якщо згоден як у відповідь-дар одержати сучасний аналог “Веселого лото”. Подаруйте людині на Новий рік що-небудь незвичайне. З Новим роком, друзі!
