Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1»
33027 Україна, Рівне Данила Галицького, 19, оф.701
096-11-400-11 (0362) 63-55-23 0671592005 [email protected]
На Водохреще проганяють душі померлих

На Водохреще проганяють душі померлих

Різдвяно-новорічні святкування завершуються Хрещенням Господнім 19 січня, воно співпадає зі святом Богоявлення. У народі Хрещення Господнє називають Йорда́на (або Ордана), Водохреще. Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення на Йордані Христа. Набрана у цей час вода має цілющі властивості. Звідси й відповідне привітання між людей: «Вода свящається», а у відповідь кажуть: «У річці Йордан».

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Ковтком свяченої води розпочинається вечірня трапеза

Вечір напередодні 19 січня називали щедрим, другим святвечором, другою вілією, голодною кутею. Цього дня, як і перед Різдвом, утримувались від господарських робіт, обов'язково ходили до церкви святити воду. Цією свяченою водою починалася трапеза, нею ж кожний господар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці. В деяких місцевостях на голодну кутю готували спеціальні коржики з медом — «підпалки». У деяких місцевостях перед вечерею батько, син чи брат батька йде у кошару, до худоби, щоб покропити там «святою» водою, пише хрести крейдою на дверях, воротах і їсть підпалок, «щоб не приступив якийсь злий дух, втікаючи з води». А на  території Поділля щедрували не під Новий рік, а напередодні Водохреща. У цих обходах вже не брали участі ряджені. Хлопці й дівчата виконували під вікнами поздоровчі пісні у яких неодмінно звучало: «Щедрий вечір, добрий вечір».

18 січня вважається строгим пісним днем. Деякі господарі цілий день говіли (нічого не їли або вживали лише чорний хліб та воду). Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. На вечерю в цей день вже не запрошували святих душ, які, вважалося, знову повертаються на "той світ", тому це був голодний Святвечір чи голодна кутя. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився». Перед вечерею зазвичай господар брав у ложку куті й закликав перед вікном мороз куті їсти, але просив не зашкодити людям, посівам і худобі.

Після вечері парубки бралися "проганяти кутю":

"Геть кутя з покутя, а ти, узвар, йди на базар", — при цьому стукали макогонами по воротах, розбивали горшки та тричі стріляли з рушниць, проводжаючи цим душі померлих, щоб не зостались тут і не зашкодили живим. Ввечері молодь йшла до річки чи ставка й там вирубувала в льоду хрест "йордан", виймали і ставили його поруч з ополонкою та обливали червоним буряковим соком.

Освячена вода дарує вроду

На другий день зранку, 19 січня, йдуть до церкви святити воду, де відбувається святкове богослужіння. Далі церемонія переходить до річки, де на березі відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння біля вирізаного із льоду хреста. У його ході священик занурює в річкову воду (в ополонку) хрест під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи...». Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стрілянням із pyшниць. Одночасно у небо підкидали голубів, попередньо прикрашаючи стрічками з кольорового паперу. Поява цих птахів на Ордані мала символізувати «дух Божий», який, за євангельською легендою нібито сходив в образах голуба з небес на міфічного Христа під час хрещення. Ось тепер вода вважається освяченою. Їїлюди набирають з ополонки у принесений із собою посуд. Проте, свяченою вважається вода не тільки у ополонці, а й з криниць, кранів. Уся вода набрана у посуд 19 січня має цілющі властивості.

За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила, і гуляє вона землею до тої пори, поки якась жінка не випере в річці білизну. Господині не квапилися повертати нечисту силу у воду — хай побільше її загине від сильних морозів. За легендою, на Водохрещення вода в річці на якусь мить перетворюється на вино.

Принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві. Уся родина сідає до столу, перед їжею випивши свяченої води. Після обіду дівчата йдуть до річки, щоб умитися йорданською водою — задля вроди та здоров'я. Подекуди зберігся звичай співати господарю оселі величальні пісні:

Гей, пане господарю,

У господі, як в раю:

У тебе воли половії,

У тебе плуги золотії,

У тебе двори кедровії,

У тебе столи калиновії...

Величальні пісні годиться завершувати побажаннями добра, щастя, злагоди та багатства, наприклад, такими:

Гей, пане господарю,

Щасти, Боже, з Йорданом,

І з водицею, і з царицею,

З усім домом, з усім добром,

І з синами-соколами,

І з дочками-чічками...

У відповідь на таке щедре побажання всього найкращого господар дому обдаровує співців грішми.

Перший понеділок після Водохрещення — святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. У народно-прбутовому календарі це був часом веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини, ходили один до одного в гості, з метою наблизити весну.

Цілюща освячена вода

Усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння.

Чудотворна Хрещенська вода звалася "Великою аліасмою", тобто великою святинею і вважалася українцями дуже помічною від навроків та хвороб. Нею освячували оселі, садиби, худобу і посіви, а в йорданських ополонках проводили купелі важко хворих людей. Люди зберігали освячену воду протягом року біля образів й користувалися нею як оберегом (при пожежі) та лікувальним засобом. На диво багатьом - вона не псувалася і не втрачала "чудодійних" властивостей.

Освячена на Водохреще вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто,навіть,від невиліковних хвороб. Деякі священики переконані, що не існує ліків кращих за святу воду.

Може виникнути питання, навіщо треба щороку знову і знову освячувати воду? Відповідь досить проста. Світ наш сповнений гріхів, а церква, освячуючи воду, повертає водній стихії первинну чистоту. Священики акцентують увагу на тому, що Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.

Прикмети

На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;

Іде лапатий сніг — на врожай.

Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.

Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.

Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.

Удень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.

Якщо вдень осідає іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

Інші статті:

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: