У зв'язку з аномально теплою зимою різноманітні садові шкідники прокинулися набагато раніше, ніж зазвичай, і вже готові поласувати вашими культурами. До розкриття бруньок активізуються заболонники і короїди, до початку квітнення — кліщі і довгоносики, ще пізніше — пильщики, плодожерки, листовійки, щитівки.

Одними з найнебезпечніших для плодових дерев комах-шкідників, боротьбу з якими час починати вже зараз, не відкладаючи, є яблуневий квіткоїд. Про спосіб його життя та засади боротьби зі шкідливою комахою поговоримо саме зараз.

Яблуневий квіткоїд — фото, опис, спосіб життя

Яблуневий квіткоїд (він же яблуневий довгоносик) — невеликий жук з сімейства Довгоносики. Як і переважна більшість своїх "родичів" з цього сімейства, харчується він на різних стадіях свого розвитку рослинними тканинами, завдаючи великої шкоди різноманітним сільськогосподарським культурам. Квіткоїд яблуневий, як випливає вже з назви, спеціалізується на яблунях, набагато рідше вражає груші та глід.

Зимують ці жучки в опалому листі, у верхньому шарі ґрунту, у тріщинах кори, а з настанням перших теплих днів прокидаються і починають свою шкідливу діяльність.

Комфортна температура для пробудження яблуневого квіткоїда — близько 5-6° С, а за наявності стабільних показників, наближених до 10°C, комахи вже масово виявляють активність у вашому саду — ось чому настільки важливо не проґавити момент і вчасно вжити заходів.

Ці бурі жучки завдовжки у 3-5 мм мають гострий вигнутий хоботок, за допомогою якого проколюють набряклі квіткові й листяні бруньки, а також бутони, і висмоктують з них сік. Помітити присутність жука нескладно — на бруньках у місцях точкових проколів виступають крапельки прозорої рідини, так званий "плач бруньок".

Трохи пізніше настає час розмноження — самка вигризає у бутоні квітки невеликий отвір і відкладає яйця, розміщуючи їх між тичинками. Одна самка квіткоїда пошкоджує не менше, ніж 40-60 бутонів! Основну масу яєць жук відкладає у квітні, проте у зв'язку з потеплінням в останні роки дати можуть зсуватися на більш ранні терміни.

Білясті безногі личинки з темною головою (товсті "черв'ячки" завдовжки у 5-6 мм), що з'являються з яєць приблизно через тиждень після їх відкладання, вигризають вміст бутонів і заповнюють їх відходами життєдіяльності, "склеюючи" зсередини.

Нерозкриті бутони засихають, утворюючи коричневі ковпачки, під якими ховаються личинки, а потім лялечки, що розвиваються з них. Нове покоління жуків, дочекавшись, поки зміцніє хітиновий покрив, вибирається з-під ковпачка і живиться молодим листям яблуні, прогризаючи у ньому невеликі отвори, потім розселяється по саду.

Масовий виліт яблуневого довгоносика зазвичай припадає на травень, до кінця червня жуки йдуть у тріщини кори на літній спокій, а після листопаду ховаються на зимівлю.

У період масових спалахів розмноження (20-40 жуків на дереві) яблуневий квіткоїд може призвести до значного пошкодження плодових дерев і загибелі усього врожаю. Особливо значна шкода від довгоносика відчувається у роки зі слабким квітненням яблуні. У цьому випадку врожаю яблук можна не дочекатися.

Яблуневий квіткоїд — заходи боротьби

Якщо завчасні заходи профілактики (глибоке осіннє перекопування ґрунту у пристовбурових колах, збір і знищення рослинних залишків, видалення хворих та сухих гілок, залучення комахоїдних птахів) не допомогли і ви все ж таки виявили яблуневого квіткоїда у своєму саду — потрібно терміново вживати заходів. Причому робити це можна і потрібно на усіх стадіях розвитку шкідника.

У першу чергу (цей захід є особливо ефективним до початку бутонізації, у період виходу комах зі стану зимового спокою) застосовують механічний спосіб. Вранці за температури, не нижчої за 0° С і не вищої за 9-10° С, поки жуки перебувають у стані заціпеніння, потрібно спробувати струсити їх з дерева на попередньо розстелений щільний світлий матеріал (плівку, брезент тощо), а потім знищити. До початку квітнення яблунь рекомендується провести 3-4 такі процедури.

З настанням весни прийнятним також є метод застосування пасток — ловчих поясів. Це можуть бути як липкі клейові пояси, які фіксуються безпосередньо на стовбурі дерева, так і пояси з пористих матеріалів, оброблені порошками інсектицидних препаратів, і викладені біля основи штамбів (знімають такий пояс лише після закінчення квітнення).

Також на ранніх стадіях ураження можна спробувати зібрати усі уражені всохлі зав'язі власноруч і спалити їх.

Якщо з цими методами ви запізнилися і почався політ жуків, доведеться застосовувати більш серйозні заходи — обробку дерев біопрепаратами або дозволеними в особистих підсобних господарствах хімікатами-інсектицидами.

Проти яблуневого квіткоїда можна використовувати біопрепарати Бітоксибацилін, Лепідоцид, Фітоверм та ін. або саморобні настої, приготовані з рослин з інсектицидною дією — стручків гострого перцю, квіток пижма, бадилля томатів, листя тютюну. Але їх дія не буде тривалою, і обробки доведеться часто повторювати.

З хімікатів для боротьби з яблуневим довгоносиком успішно використовують обприскування крони і штамбів плодових дерев препаратами Танрек, Іскра, Актара, Фуфанон-Нова, Хорус. Усі інсектициди використовуйте лише згідно з інструкцією, не перевищуючи дозу, дотримуючись техніки безпеки.

Уважно оглядайте свої рослини на усіх стадіях їх розвитку, своєчасно і грамотно проводьте показані агротехнічні заходи, за необхідності застосовуйте відповідні препарати — впоратися з яблуневим квіткоїдом цілком реально. 

Джерело