Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1»
33027 Україна, Рівне Данила Галицького, 19, оф.701
096-11-400-11 (0362) 63-55-23 0671592005 [email protected]
Анна Махно: “Рівне 1

Анна Махно: “Рівне 1" стало першою сходинкою для того, що я стала журналістом”

До 20-річчя телекомпанії "Рівне 1" спілкуємося з колишніми працівниками "Першого Місцевого". Сьогодні - розмова з Анною Махно, власним кореспондентом телеканалу ZIK. Як Анні працювалося на "Рівне 1", ким вона мріяла стати у дитинстві та як підгодовувала корів - читайте далі.

- Як потрапили на "Рівне 1"?

- На той момент я була ще студенткою, навчалася на 5 курсі університету. Одного разу вирішила подивитися чи немає бува вакансій на "Рівне 1". Серед інших місцевих телеканалів, виділила для себе його заздалегідь.

"Першому місцевому" саме були потрібні журналісти. І от я без досвіду роботи, окрім студентської практики, написала стисле резюме та прийшла на співбесіду. Мені запропонували пройти стажування. Звичайно погодилася. І за 2 тижні мене взяли до команди "Рівне1". З того і почалося моє журналістське життя. Кожного дня знімала сюжети, а інколи і декілька на день.



pic

- Розкажіть, що ви відчували, коли вперше переступили поріг "Рівне 1"?

- Хвилювання, напевно. Коли вперше переступила поріг "Рівне 1" особливо нікого й не запам'ятала. Лише звернула увагу на метушливість журналістів, що кожен займався своєю справою. Хотілося себе проявити якнайкраще, аби мене взяли на роботу. Мені здавалося, що "Рівне 1" - це один із тих телеканалів у Рівному, куди справді важко буде потрапити на роботу.

Я пам'ятаю одну з перших зйомок з Володимиром Захаровим, коли ми поїхали з ним в Драмтеатр робити ВМЗ. І коли я тримала мікрофон 4 хвилини, записуючи інтерв'ю, з якого треба було потім вибрати до ефіру секунд 15-20. А після зйомки він почав мене критикувати, що я мікрофон неправильно тримаю, що я питання неправильно задаю. Довів мене до сліз, підсумовуючи. Це зараз я розумію, що він прагнув мене навчити. І правильно робив, що критикував. Зараз Вовка забігає в гості до нашого офісу, подекуди приносить бутерброди, пригощає фруктами. А я називаю його "батя", бо він один із тих, хто мені розповідав і показував, як це - бути журналістом на практиці.

Колектив прийняв мене нормально. Дуже багато поправок було спершу до моїх сюжетів від колег. Вказували на мої помилки. Вчили. Але найбільше я хотіла б подякувати Наталці Пастуховій. На той час вона також працювала на "Рівне 1" і дуже багато мені дала корисних порад: як знімати стендапи, як писати сюжети, відокремлювати основне, на що в першу чергу потрібно звертати увагу перед тим, як їхати на зйомку. Дякую за це Наталці.

- У команді з якими людьми працювали?

- Працювала з журналістами Андрієм Лобчуком, Світланою Сиротою, Оленою Семенович, Олею Міхньов, Сашою Тузом, Анею Яцук, Пашою Шамшиним. І звичайно оператори: Володимир Захаров, Юрій Кобів, Артем Лаговський, пізніше приєднався й Ігор Прокопчук.



pic

- Чи підтримуєте зв'язок з колишніми співробітниками?

- Звичайно спілкуємось. Подекуди зустрічаємося на зйомках. Забігаю часом на "Рівне 1", працюємо в одному приміщенні. Також темами інколи ділимося.

- Чому взагалі обрали роботу в медіа-середовищі?

- Сказати, що я з дитинства мріяла бути журналістом - ні. Вирішила для себе обрати цю професію в 11 класі. Згодом вступила на профільний факультет. А взагалі колись в дитинстві я мріяла бути міліціонером. Прагнула боротися за справедливість.

- Скільки часу ви пропрацювали у команді "Першого місцевого"?

Близько 2-ох років я працювала на Рівне 1. Прийшла в 2011 році. Що ж до запитання, чи отримала я за цей час якісь нагороди – так. Найбільшою нагородою для мене було те, що після зйомки сюжету вирішувалися якісь проблеми, які піднімалися у матеріалі. А проблемних сюжетів було чимало... Втім була ще одна - лист-подяка чи то грамота - від міської ради. Її вручення супроводжувалося словами "А цю подяку ми вручаємо найуїдливішому журналісту телеканалу "Рівне 1" Анні Махно". Здається, ще й квіточка була.

- Розкажіть про смішні, цікаві випадки, які траплялися під час роботи?

- Я постійно згадую той момент, коли я поїхала на одну із перших зйомок про відкриття чи ремонт школи на Басовому Куті. І йшла така делегація: голова облдержадміністрації (був Берташ), мер міста і ще деякі тодішні чиновники. Я дивилася на двох тих, котрі йшли попереду і гадала: "Хто ж з них мер, а хто голова облдержадміністрації". Вирішила триматися ближче до інших журналістів, аби не прогадати. Зі схожими ситуаціями зіштовхуються чимало журналістів-початківців. Зараз я наших чиновників дуже і дуже добре знаю, як і про них.

Також в мене навіть зараз є збережені веселі стендапи, тобто коли журналіст в кадрі про щось розповідає, ще з часів "Рівне 1". Наприклад, коли я про корову знімала, а вона постійно втікала з кадру, певно не хотіла бути знаменитою. Довелося піти на хитрість – рогата зголосилася бути в кадрі лише в той момент, коли я підгодовувала її сіном.

Весело було також, коли була зйомка до Дня бармена, і коли один із них прагнув мене навчити що-небудь, якихось їхніх трюків, то у мене їхнє приладдя при найменшій спробі розліталося у різні боки.



pic

- Чим займаєтесь зараз/де працюєте?

- Зараз я власний кореспондент телеканалу ZIK на Рівненщині. Майже 2 роки тому мені запропонували цю роботу і я погодилася. Зі мною в колективі працює найкращий оператор телеканалу ZIK на Рівненщині Богдан Рябунець, який до того часу, як йому я запропонувала стати моїм колегою, був оператором телеканалу РТБ. Працюємо вдвох, знімаємо вдвох, як власне і всюди в корпунктах. Закрутилося – журналістські розслідування, викриття корупційних схем та свавілля влади та правоохоронних органів, нічні зйомки незаконного видобутку бурштину і т.д і т.п.

Доводиться йому інколи помучитися зі мною, але сваримося ми рідко.

- Що дала вам робота на "Рівне 1"?

- Робота на "Рівне 1" дала мені старт. Саме тоді я зрозуміла, журналістика – це справді моє, це те, чим я хочу займатися, а точніше – чим я хочу жити. І коли я прийшла на "Перший місцевий" ще студенткою, і не завжди все вдавалося, я вчилася. І допомагав мені в цьому колектив. Журналісти вказували на помилки, давали настанови, критикували. За що я насправді дуже вдячна.

"Рівне 1" стало першою сходинкою того, що я стала журналістом.

- Що ви б хотіли побажати до 20-річчя "Першому Місцевому"?

- "Першому місцевому" хочу побажати процвітання. І щоб це процвітання тривало ще щонайменше 20 разів по 20 років. Щоб глядачів тішив ще більшою кількістю цікавих програм. А телеаудиторія залишалася вдячною за принципову позицію, об’єктивність та незаангажованість. А всьому колективу - залишатися відданим своїй справі і отримувати задоволення від своєї роботи. Щоб кожен журналіст із честю продовжував говорити, що він є кореспондентом телеканалу "Рівне 1". І звичайно, аби у кожного жителя області телеканал "Рівне 1" був на першій кнопці на пульті від телевізора.

Інші статті:

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: