У винесеному в заголовок рядку вірша,(стилізованого під вірш В. Маяковського про Plasе de la Concorde) автор мав на увазі студентів, і було це десь в вісімдесятих роках минулого сторіччя.

Сьогодні модниками заслужено можна назвати і викладачів ВУЗу, котрий скоро святкуватиме сторіччя. Якщо попереднього ректора легко можна було сплутати з головою колгоспу на святі урожаю, то сьогоднішнього можна побачити в університеті в футболці із модним піджаком. Всі помітили те, що ректор слідкує за модою і вдягається досить стильно. Проректоршу в джинсах,яка поспішає на нараду в кабінет ректора, легко можна прийняти за студентку. А проректор з міжнародних зв'язків - частий гість на тусовках місцевих громадських активістів, де є своєю людиною. Попри це керівники ВУЗу мають солідні наукові звання і є непоганими менеджерами. Вони вже погасили заборгованість, допущену недолугими попередниками, дали приміщення для IT-кластеру (що називатиметься "КРЕАТИВНИЙ ПРОСТІР"), охоче ідуть на співпрацю з громадськими організаціями, відправили на пенсію "совкових" викладачів і набирають нових, розглядають питання зміни назви університету на більш адекватну (наприклад - "політех"), збираються збудувати капличку на своїй території. Словом - сторічний ВУЗ нова команда оновлює і розвиває.