Про це пише видання Gazeta.ua.
"Люди селилися уздовж берегів річки Стир ще 5-6 тисяч років тому. Поселення змінювалися одне іншим, тому знахідок багато. Там можна відкопати все – від зброї бронзового віку до горщиків Середньовіччя, - розповідає рівненський археолог Олексій Войтюк. – Коли на Хрінницькому водосховищі на Стиру будували ГЕС, почали руйнуватися береги – тоді територією навколо зайнялися волинські та рівненські науковці. Загалом в експедиціях за 1993-2013-ті роки побувало 2,5 тисячі людей. Ми й досі із задоволенням виїжджаємо туди щороку на два місяці. Розкопки у басейні Хрінницького водосховища є одними за наймасштабніших у Західній Україні".
На Рівне нщині викопали писанку, якій майже 1000 років
На виставку відібрали тільки найбільш цікаві знахідки, а решту зберігають у фондах музею. У вітринах лежать кістяні рибальські знаряддя, застібки для одягу, амулети, наконечники для стріл, ножі, кістяні гребені, римські монети.
З усіх знахідок найбільш цінними називають 950-річну глиняну писанку часів Київської Русі та невелику бронзову статуетку Сарапіса - античного божества родючості та покровителя душ померлих.
У музеї розповідають, що полив'яну писанку розкопали у давньому могильнику. На розписному яйці зображено хвилі та колоски. Всередину давні майстри заклали камінчик і заліпили його глиною, щоб калатав. Таке яйце вважалося потужним оберегом.
"Це перша настільки давня писанка на Волині, яку знайшли цілою – вона просто безцінна! А таких статуеток Сарапіса у світі всього існує лише дві – і оця друга якраз була знайдена у Хрінниках. Яким чином її занесло у наші краї, ніхто не знає. Можливо, вона була трофеєм, який захопили у битві? - припускає зберігач фондів музею Людмила Бабінчук. – За іншою версією, вона була власністю давнього колекціонера, бо статуетку знайшли на розкопках в окремій ніші будинку. Сарапіса особливо шанували елінські моряки, які йшли в море і сподівалися повернутися додому живими. Культ божества у давнину був створений для зближення греків та єгиптян".
Над вітринами висять роботи-реконструкції художниці Ірини Ковтун – на них зображено, як мешкали, полювали та готували собі їжу у давнину.
Археологічну виставку на другому поверсі музею можна буде відвідати впродовж місяця, потім вона мандруватиме країною.
