Інвалідний візок успіху не перепона. Рівнянці Наталії Колесовій він допоміг стати чемпіонкою України зі спортивних танців та володаркою Кубку світу. Тепер жінка мріє заснувати ательє із пошиву одягу. Сукні на виступи шиє собі чотири роки. Знаючи про талант Наталії, просять змайструвати костюми і колеги — спортсмени-візочники.

Рівняка у колясці підкорила швейну справу, стала чемпіонкою України зі спортивних танців на візках. Тепер шкільна вчителька англійської мови Наталія Колесова мріє відчинити власну майстерню із пошиття сценічних костюмів. Їй потрібні помічниці, але знайти їх, бідкається, ще важче ніж приміщення під ательє. Бо такі, як сама — особливі, роботу не шукають.

Вона у візку 16 років, останні 4 — танцює. На паркет виходить у костюмах пошитих власноруч.

Щоб одягнути цю сукню на відкритий кубок України, Наталія посиділа над нею півмісяця. Костюм вподобала колега — триразова чемпіонка світу із танців на візках. Надія Сівак за фахом швачка. Але собі та чоловіку вбрання на виступи шити не наважується, дуже складно, каже. Тепер замовлятимуть у Наталі, бо купувати дуже дорого.

Щоб не витрачати гроші, яких і так бракує, на дороге вбрання, чотири роки тому Наталія узялася за ножиці та нитки. Собі пошила уже три сукні, зараз обдумує фасон наступної. А ще шиє одяг на замовлення та рідним.

Він підприємець, керівник інвалідної організації, бажання дружини започаткувати власну справу — ательє, підтримує.

Зараз вони шукають приміщення під ательє, готують документи, ще планують закупитит швейну машину, парову систему, маникени. Частину обладнання Наталя уже має. Найбільше радіє машині ручного управління, яку можна включити пальцем.

Ательє запрацює, однодумці таки відгукнуться, впевнена жінка. Колись лікарі пророкували їй життя у ліжку, але вона сіла, бо нехотіла лежати.