Народжувала під обстрілами та майже у напівтемряві. Потому добу просиділа у холодному бомбосховищі. А коли знаходитись там стало небезпечно поїхала разом з чоловіком, старшим сином та новонародженим малюком в будинок до батьків. Де прожила без опалення, газу, світла та води разом з іншими жителями Чернігова до 19 березня. Історію переселенки з Чернігова, яка оселилася у Рівному дивіться далі у сюжеті.

Двомісячний Михайлик зараз міцно спить у мами на руках. Але ще два місяці тому йому та його мамі Олені довелося подолати непростий шлях до пологового у місті Чернігів. Під обстрілами, в комендантську годину та у суцільній темряві.

Зрештою, до пологового жінка доїхала. Однак народжувати довелося в екстремальних умовах. І замість запланованого на 10 березня кесаревого розтину операцію Олені зробили 27 лютого.

Попри це, усе пройшло успішно і стан здоров`я породіллі та новонародженого був у нормі. Тож лікарі відвезли їх до підвалу, де окрім пацієнтів та працівників пологового будинку ховалися від обстрілів і мешканці із сусідніх районів.

На другу добу після пологів Олену з лікарні виписали. Адже знаходитись там ставало дедалі небезпечніше. Тому шви жінці знімав уже чоловік. Але з допомогою телефонних консультацій лікарів. З якими жінка мала цілодобовий зв`язок.

Тому разом із чоловіком та старшим сином Олександром поїхали до батьків. Де через постійні обстріли спершу не стало опалення, газу, світла, а потому і води. Втікати звідси Олена не думала. Адже не була впевнена, що в іншому місті немає таких же обстрілів як і в Чернігові. Та й люди там чужі, а тут поряд сусіди, які завжди прийдуть на допомогу.

Поштовхом виїхати, став обстріл дитячого майданчика у дворі будинку, де перебувала усі ці дні Олена з родиною. Тож на свій страх та ризик 19 березня під постійними обстрілами сім`я таки покинула рідний Чернігів і тимчасово оселилася у Рівному. Де нарешті сходила з синами на огляд до лікарів, а також перевірила і свій стан здоров`я.

Наразі ж семирічний Олександр знайомиться з дітьми, де вони тимчасово проживають з мамою та братиком. Місто каже, йому подобається.

Однак, яке б не було красиве місто та як би не забезпечували сім`ю волонтери їжею, сезонним одягом та іграшками, рідний дім завжди кликатиме назад.

Попри те, що квартира Олени лишилася ціла, їхати туди з малими дітьми ще зарано.

Читайте також: Жителі Рівненщини отримають виплати за житло для переселенців