Замість протезів — захвати, замість болю — жага до перемоги. У Здолбунові в межах турніру з джиу-джитсу «West Side Cup» вперше на заході України відбулися змагання у категорії «пара». На татамі вийшли ветерани з ампутаціями та важкими пораненнями. Для них цей вид єдиноборств — не просто спорт, а дієвий метод фізичної та ментальної реабілітації. Як адаптивне джиу-джитсу допомагає долати психологічні бар’єри та чому після фронту бійці знову обирають шлях воїна — дивіться далі.

Зараз ми на турнірі Westside Cup, це турнір з бразильського джиу-джитсу серед дітей та підлітків. І разом з тим сьогодні ми вперше на заході України проводимо змагання в категорії пара-джиу-джитсу. Тобто змагатися будуть ветерани російсько-української війни з ампутаціями, з інвалідністю, - розповідає Андрій Ліснічук, організатор, тренер, ветеран. 

Андрій Ліснічук сам пройшов шлях ветерана ще у 2014-му. Каже: джиу-джитсу — один із найбільш адаптивних видів спорту, де техніку можна підлаштувати під будь-яку травму.

Робимо ми це для того, щоб привернути увагу громадськості, привернути увагу ветеранів, які ще не знайшли себе в цьому спорті, в цьому виді реабілітації. До того, що от доступний ще один вид фізичної, емоційної, психічної, соціальної реабілітації, саме боротьба джиу-джитсу, - каже Андрій Ліснічук.

У заліковому бою на татамі зійшлися Рівне та Львів. Попри те, що у джиу-джитсу 22-річний рівнянин Степан Степанський лише два тижні, він без вагань прийняв виклик від досвідченішого опонента. Для колишнього штурмовика, який отримав поранення під Кураховим, цей вихід на килим став особистою перемогою.

Проте джиу-джитсу в регіоні виходить за межі разових поєдинків. На відкрите тренування у Здолбунові приходять і ті, хто лише нещодавно змінив військовий однострій на спортивне кімоно. Серед них — 23-річний Василь Белиця. Колишній студент, а згодом — боєць третьої штурмової, він рік проходив реабілітацію після важкого поранення на Харківщині. Тепер Василь шукає нові сенси у цивільному житті через спорт.

Ти себе відчуваєш повноцінним. Коли ти боришся, коли ти відчуваєш цю жагу до життя, як ти це відчуваєш, ну, таке називається. І оце от саме це допомагає, коли ти живий, - каже Василь Белиця, ветеран.

Для більшості учасників турніру «West Side Cup» нагороди — це кубки та медалі. Та для ветеранів головний трофей цього дня — відчуття того, що після поранення життя не зупиняється, а просто змінює правила гри. Тепер організатори планують зробити такі поєдинки регулярними, аби кожен захисник знав: на татамі його чекає не лише суперник, а насамперед — міцна спільнота однодумців.

Читайте також: З полону повернувся захисник із Рівненщини, якого вважали зниклим безвісти