Голова Дубенської РДА Всеволод Пекарський вручив рідним шести полеглих Героїв високі державні нагороди, якими бійців було відзначено посмертно.

Дубенчанин Роман Лесний до війни багато років працював у Дубенській виправній колонії для неповнолітніх, мав звання прапорщика. Із початком повномасштабного вторгнення пішов служити в 44-ту окрему артилерійську бригаду імені гетьмана Данила Апостола. Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій. Понад усе вірив у перемогу України. Свій останній бій Роман прийняв 21 вересня 2022 року в районі населеного пункту Біла Гора, що на Донеччині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня було вручено дружині Розі Степанівні та сину Назару.

Житель Повчанської тергромади Роман Фарина до лав ЗСУ вступив у вересні 2023 року. Там отримав військово-облікову спеціальність «стрілець-снайпер». Роман був дуже добрим, готовим підтримати й допомогти – таким його пам’ятають рідні та побратими. Свій останній бій воїн прийняв 8 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району під час виконання бойового завдання.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня було вручено татові Сергію Олександровичу, який теж захищав українські кордони на фронті.

Тарас Бережнюк із Варковицької тергромади був призваний на військову службу в січні 2023 року. Не вагаючись, чоловік став на захист рідної країни. Разом із побратимами перебував у місцях, де велися запеклі бої. Завжди вірив у перемогу України. Тарас загинув 20 липня 2023 року під час стрілецького бою поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня було вручено дружині Анні Валеріївні та мамі Олені Олександрівні.

Віталій Салатюк проживав у селі Велика Городниця Ярославицької тергромади. До лав ЗСУ був призваний по мобілізації, виконував обов’язки гранатометника. Побратими відгукуються про Віталія як про надійного, сміливого та хорошого товариша. На жаль, Герой загинув 12 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Берестове на Донеччині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня отримали дружина Тетяна Іванівна, мама Світлана та сестра Оксана.

Ігор Козіцький – житель села Гоноратка Крупецької тергромади. Народився в багатодітній сім’ї, де виховувалося четверо дітей. Закінчив Довгалівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Потому продовжив навчання в Мирогощанському аграрному коледжі. У серпні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Воїн загинув 21 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в місті Кремінна, що на Луганщині.

Орден «За мужність» ІІІ ступеня було вручено дружині Наталі Олександрівні, сину Владиславу, доньці Христині, мамі Марії та сестрі Олені.

Житель Млинівської тергромади Ігор Гуц до повномасштабного вторгнення працював на підприємстві «Вілія», де був висококваліфікованим спеціалістом. У лютому 2022 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ, де він виконував обов’язки старшого оператора відділення технічного супроводу сенсорів БпЛА. Із червня 2023 року воїн служив у роті радіоелектронної боротьби. Перебував за бойовим розпорядженням Командування в операційній зоні ОУВ «Запоріжжя». На жаль, 9 вересня 2023 року військовий помер у лікарні Запоріжжя.

Рідним військовослужбовця – дружині Наталії Вікторівні та доньці Ірині – було вручено медаль «Захиснику Вітчизни», якою Ігоря Гуца відзначено посмертно.