Півтора року невідомості і надія, яка згасла остаточно. Сьогодні Рівне провело в останню дорогу захисника, 43-річного солдата Дмитра Лапшинова. Восени 2024-го він став на захист України, а вже у листопаді того ж року загинув у запеклих боях на Донеччині. Понад вісімнадцять місяців воїн вважався зниклим безвісти, аж поки експертиза не підтвердила його загибель. Дмитро був останньою опорою для матері, яка перед цим втратила через хворобу старшого сина. Сльози розпачу та біль втрати — далі у репортажі.

Сьогодні майдан Незалежності знову вкрився живим коридором пошани. Рівне прощається з Дмитром Лапшиновим — простим, відкритим та завжди життєрадісним чоловіком. Він народився, виріс та працював у рідному місті. Спершу на пилорамі, згодом на будівництві, аж поки у вересні 2024 року не був мобілізований до лав Збройних сил України.

У цивільному житті Дмитро мав велику пристрасть — футбол. Він не просто дивився матчі по телевізору, а був палким уболівальником місцевого «Вереса». Коли мав вільний час, обов’язково йшов на трибуни «Авангарду», аби підтримати червоно-чорних. Друзі та знайомі згадують: навіть у найважчі хвилини на фронті він намагався підбадьорити побратимів оптимізмом.

Бойове завдання на Донеччині 15 листопада 2024 року стало для солдата останнім. Далі були довгі півтора року експертиз, очікування та молитов родини. Лише нещодавно тіло Героя ідентифікували та повернули до рідного Рівного, аби матір могла нарешті виплакати свій біль і гідно поховати свого останнього сина.

Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі. Вічна слава та шана!