Забуте село, або село без майбутнього. Гориничі розташовані на прикордонній смузі з Білоруссю. Туди не курсують автобуси, там нема школи, а про магазин люди тільки мріють. Попри те, що в селі майже сотня хат, живуть лише 7 осіб. Це переважно літні люди. На момент приїзду нашої кореспондентки Інеси Пославської у Гориничі, в населеному пункті було лише 3 мешканця.

Зарічненський район. Село Гориничі. За лісом кордон з Білоруссю. Тут не пам'ятають сміху дітей, а весілля востаннє було три десятиліття тому. Поміж зарослі та забиті вікна у багатьох будинках видніється чепурна хатинка. З подвір'я до нас виходить старенький дідусь. Питаємо, чому село пустує.

Так само, як і мешканці села. Вони виїхали в Булорусь, або ж шукати деінде хорошої долі. Залишилось в Гориничах лише 7 людей. Дідусь пригадує, як у 80-х село різко занепало.

Змінювалося з катастрофічною швидкістю вниз. Люди вимирали, школи закривалися, діти не народжувались. З тих років, 80-тих молодь, яка підростала - виїжджала. Куди виїжджала? В білорусь. Ссь наші сусіди. Тут дорога транзитна білоруська, 10 метрів.

До теми: загублена Рівне нщина: історія села, що зникає (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Колись у селі Гориничі жило більше сотні людей. Дорослі працювали на фермі. А зараз Василь Шидловський має власне господарство.

Школа та інші хати у цьому селі зараз нагадують руїни. Деякі будинки залишились відчинені. Всередині залишки меблів та навіть речі.

Церкви в Гориничах нема. Люди бачать священника один раз на рік, коли він приходить паску святити. А раніше ще й на христини.

Вже молоді нема. Залишились тільки старі. Тто які ж можуть бути хрестини? Як діти тут не народжуються і не хрестяться

Дві пані Люби ходять один до одного в гості. Бо більше, нема до кого.

Скучно, скучно. А я всю зиму в лікарні в Мінську лежала.

Якби не діти забрали, каже жінка, то б так і залишилась зі зламаною рукою. Бо ж у селі нема навіть медика. Автобуса, щоб доїхати до найближчого села - теж.

Ліки для дідуся Василя - мед. Самостійно займається бортництвом.

Це дикий мед. Вони самі сідають, самі собі заготовляють мед, самі собі живуть.

Мед для дідуся не тільки ліки, а й солодощі. У селі Гориничі нема магазину. Один раз на тиждень до них приїжджає підприємець, який і привозить дещо з продуктів та продає їх.

Пропонуємо вашій увазі: "Віднови" загублені будинки на Рівне нщині (ГРА)

Офіційно в селі Гориничі, що розташовані на кордоні з Білоруссю, прописано 13 людей. Проживають лише 7. Наймолодшому чоловіку 42 роки. Проте тут його бачать дуже рідко. У закинутому селі люди пристосувалися фактично до життя "без нічого" без магазинів, ФАПу, церкви, транспорту. Радіють зустрічі з тими, які хоч і випадково, проте потрапляють до їхнього села.
 

Будьте з нами: Telеgram Facebook Youtube Instagram Viber