Симптоми порушення уваги: дитина не може утримати увагу на деталях, допускає багато помилок, йому важко концентруватися при виконанні шкільних та інших завдань, погано слухає звернену до нього мову, не дотримується інструкцій і не доводить розпочату справу до кінця, не вміє самостійно планувати та організувати виконання завдань, не любить занять, які вимагають тривалого розумового напруження, часто втрачає свої речі, легко відволікається на зовнішні стимули, проявляє забудькуватість.
Симптоми гіперактивності: дитина постійно робить неспокійні рухи, весь час совається, непосидючий, навіть у тих випадках, коли це необхідно, бігає і кудись забирається, коли це недоречно, не вміє спокійно грати, невмотивована рухова активність має стійкий характер, на неї не впливають правила.
Симптоми імпульсивності: дитина відповідає на запитання, не замислюючись і не дослухавши до кінця, не чекає своєї черги, перебиває інших людей, заважає їм, не стриманий у проязиці, багато базікає.
Методи лікування СДУГ спрямовані на відновлення порушених функцій центральної нервової системи і його адаптацію в суспільстві. Лікування є багатофакторним. Воно представлено дієтою, що не медикаментозним і медикаментозним втручанням.
В першу чергу слід зайнятися очищенням кишечника. Перевагу варто віддати натуральним продуктам. З раціону необхідно виключити: яйця і молочні продукти, свинину, анчоуси і сардини; консервацію і їжу, що містить барвники; рафінований цукор і продукти, до складу яких він входить; цитрусові і шоколад.
Під не медикаментозним лікуванням гіперактивності у дітей мається на увазі модифікація поведінки, психотерапія, педагогічна і нейропсихологічна корекція. Дітям пропонується спрощений режим навчання: кількісний склад класу і тривалість занять зменшується. Для того, щоб дитина змогла зосередитися, йому рекомендують сидіти на першій парті.
Лікування гіперактивності. Бажано провести психотерапевтичну роботу з батьками, щоб вони ставилися до поведінки дитини більш терпляче. Батьки повинні більше стежити за денним режимом гіперактивних дітей, забезпечувати їх можливістю витрачати надлишкову енергію за допомогою фізичних вправ, тривалих прогулянок, бігу. Втому в процесі виконання завдань слід звести до мінімуму. Гіперактивних дітей відрізняє надзвичайна збудливість. Тому, раціональним буде їх часткова ізоляція від численних компаній. Крім того, партнери гіперактивної дитини по грі повинні мати володіти спокійним і врівноваженим характером.
Медикаментозну терапію при лікуванні гіперактивності у дітей призначають при відсутності ефекту від немедикаментозних корекційного методу. Поширене застосування психостимуляторів, транквілізаторів, трициклічних антидепресантів і ноотропних препаратів. Міжнародна педіатрична неврологічна практика визначила два найефективніших препарата. Це антидепресант амітриптилін і амфетамін риталін. В першу чергу, при СДУГ, необхідний прийом препарату метилфенидата, що сприяє поліпшень у 80% хворих. Перед його вживанням необхідна обов'язкова консультація лікаря.
Альтернативою метілфінідату може стати амітриптилін, що дає позитивний ефект в 60%. При дитячої гіперактивності можливе застосування ноотропних медикаментів (ноотропіл, інстенон і пірацетам), що зменшують прояв синдрому у 59% дітей. Такі препарати покращують поведінкові показники, моторику, пам'ять і увагу. Лікування ноотропні препаратами може доповнюватися транскранільной мікрополярізаціі (певні ділянки головного мозку піддаються впливу постійного слабкого струму) і дитячої мануальною терапією.
