Життя, кажуть, як дорога. В когось рівна, а в когось крива. В когось ідеальна, як скло, а в іншого - яма на ямі, а ще як добра злива, то ууу! - і сам заляпається, й інші, втрапивши на таку дорогу, навряд чи чистими, а то й цілими та неушкодженими вийдуть. Хтось вміє в житті на світлофорі червоний від зеленого відрізнити, і за правилами жити. А дехто ніби й розрізняє, але щось так все у них розпливається і розпливається перед очима, а в голові шумить і шумить, що ті бджоли у вулику.
І щось так весело їм, та радісно, і життя - прекрасне, хоч і п'яне. І то нічого, що хтось поруч кривавими слізьми вмивається, і людські життя обриваються-калічаться. Про нетверезих за кермом і що їх може налякати, якщо людська смерть для них - не аргумент - про це у сюжеті Юлії Павленко.
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НАШІ НОВИНИ У Telegram: Rivne1.tv
