Еталони цієї "дивної" краси складалися сторіччями, зароджувалися в кам’яному віці, коли перша модниця, наприклад, випадково витягнула собі мочку вуха, ставши потім зразком для багатьох наступних поколінь.
І ось тепер мешканкам острова Борнео в Малайзії з юних років починають витягувати мочки вух, підвішуючи до них спеціальні бронзові важки. Поступово вагу важок збільшують до трьох кілограмів, і в період розквіту жіночої привабливості мочки вух досягають бажаної довжини – до плечей. А витончене татуювання на руках (від кінчиків пальців до ліктів), виконане у вигляді мережив, служить важливим доповненням до створеного образу.
У Африці, як і в Азії, представниці прекрасної статі теж витягують мочки вух, але на цьому зовсім не зупиняються. У Кенії жінки-масаї проколюють по всьому вуху безліч дірочок, в які вставляють палички, дротики химерних форм і яскраві намиста. Створюється враження, що з вух цих красунь ростуть дивовижні "кущі". Можливо, ця штучна рослинність покликана частково компенсувати повну відсутність волосся на голові, адже кенійки голять її наголо.
Дівчата племені яномамі з джунглів Амазонії малюють на своєму тілі справжню автобіографію. Узори розповідають про долю панночки, її настрій і навіть устремління (матримоніальні, наприклад). Ці узори замінюють їх володаркам одяг. Правда, їх наносять рослинними фарбами, тому після декількох купань химерні орнаменти змиваються.
Індійкам належить традиція проколювання носа.
У індійок – кільце в носі, у жінок-яномамі – намиста у щоках і губах. Але, мабуть, найбільшою винахідливістю відрізняються ефіопські красуні з племен сурма і музі, що прикрашають свої губи глиняними дисками. Нижня губа проколюється, в утворений отвір імплантується диск, розмір якого з роками стає все більшим. Чим більший диск, тим більше худоби сім’я дівчини розраховує отримати за неї як викуп.
Найбільш невибагливими, з погляду пристрасті до прикрас, можна назвати, мабуть, пігмеїв. Ці найменші (в середньому 1,3 м) жінки нашої планети, що проживають в лісах Центральної Африки, лише по великих святах надягають на голову вінки з листя. У решту часу носять на стегнах лише скромні пов’язки.
Білі зуби, неодмінний атрибут європейської красуні, навряд чи зможуть оцінити по гідності багато мешканок Центральної Азії і Меланезії. Вони спеціально жують плоди бетельної пальми і отруйні горіхи, щоб зробити порожнину рота червоною і клейкою. Цей звичай переслідує своєрідну мету: чоловіки підсвідомо вважають "беззубих" жінок більш схожими на дітей і, отже, податливішими.
Анголи взагалі вибивають собі передні зуби, а жінки племені балуба в Конго майже повністю сточують їх. Полінезія вважає писком моди обточування зубів до трикутної форми, як у акул.
Поняття про стрункість також бувають різні. Дбайливі матері з племені туарегів, що проживає в пустелі Сахара, насильно відгодовують своїх дочок – повнота тут асоціюється з родючістю – головним достоїнством жінки. Якщо у дівчини при нахилі вперед на животі буде менше 12 жирових складок, її ніхто не візьме заміж.
А в Папуа-новая Гвінея дівчаткам починають витягувати і скручувати груди, як тільки вони з’являються. У ідеалі вони повинні стати тими собі "вухами спанієля", а наречена з пишними грудьми не користуватиметься успіхом у наречених.
Джерело: cikavo.com
