Проект присвячений молодим українським військовим, які отримали важкі поранення під час війни на Сході України, і концентрується на їх адаптації до мирного життя після повернення додому. Це історії, які мало висвітлюються в ЗМІ та фотографічних проектах. У мирному житті ветерани війни стикаються з нелегким викликом. Вони мають ресоціалізуватися, адже тепер у них є тяжкі спогади, які неможливо забути.
У цьому їм допомагають їхні рідні, друзі, волонтери та психологи. Автор хотів донести своїми світлинами, що фотографія, яка відтворює наслідки, може зробити набагато більше, ніж знімок із самої події; він зізнається, що під час роботи над проектом зустрічав багато неймовірних людей: солдат без кінцівок з невичерпною жагою до життя, їхні родини, які підтримують своїх близьких, добровольців, які передають необхідні речі на передову, дітей, що плетуть маскувальні сітки.
У цьому проекті Олексій Фурман об’єднав кілька історій різних людей та створив близько 40 фоторобіт про шістьох бійців і те, як вони долали труднощі і поверталися до мирного життя. 29-річний Олександр Чалапчій втратив обидві ноги під час обстрілу у вересні 2014 та, незважаючи на важку травму, навчився ходити, керувати автомобілем. 37-річний Олександр Сарабун втратив ногу в Іловайську в серпні 2014, а взимку 2015, після проходження лікування в Україні та реабілітації в Австрії, з протезом повернувся на фронт. Євген Гринчук, через два дні після того, як йому виповнився 21 рік, наступив на протипіхотну міну. Він йшов у групі з чотирма товаришами. Двоє з них загинули. Євген витримав сімнадцять операцій на ногах і внутрішніх органах.
“Я розпочав цей проект з тієї причини, що постійно відчуваю необхідність робити знімки, які присвячені війні на Сході України для підвищення обізнаності про те, що відбувається в моїй країні. Але фотографії з “гарячих точок”, які спершу були шокуючими для української та міжнародної аудиторії вже втратили свій резонанс. Тому моя мета – нагадати всім, що війна не просто триває, а й кожен день забирає життя та здоров’я солдатів і мирних людей”, – каже Олексій Фурман.
У презентації братимуть участь Христина Панасюк, волонтер рівненської організації «Дар», бард, що привозить в зону бойових дій не лише матеріальну допомогу, але й свої пісні; Тарас Козлишин, учасник бойових дій на Сході України, командир резервної сотні «ОУН-Прикарпаття», а також запрошуються всі ті, хто відчув на собі тягар війни і знає, що таке захищати свою країну.
Довідка про автора: Олексій Фурман – український документальний фотограф і стипендіат програми Фулбрайта (Міссурійська Школа журналістики, США). Працює над фотоілюстраціями та візуальними проектами з 2011 року. У 2013-му став одним з фотографів українського видання журналу «National Geographic». Знімав події Євромайдану, після чого поїхав до Криму, а потім – на схід України, де знімав військовий конфлікт для різних міжнародних видань. Його фотографії публікувалися в «The New York Times», «The Washington Post», «The Guardian», «Financial Times», «The Independent» та інших виданнях. А проект «Життя після поранення» отримав гран-прі конкурсу «IAFOR Documentary Photography Award» та гран-прі Міжнародної Фотовиставки газети «День» (Україна).
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА НАШІ НОВИНИ У Telegram: Rivne1.tv
Повідомляє Рівне нська ОУНБ.
