Одні кажуть, що це – верхівка 5ти по верхівки спорудженої для гауляйтера України – Еріха Коха, інші з упевненістю розповідають про те, що бетонна горниця без вікон і дверей – центр розгалуженої мережі підземних ходів, мало не до самого Берліна. А правда? Правди достеменно не знає ніхто: жодного документа стосовно бетонного велета не збереглось.
До вашої уваги перший фоторепортаж із нутрощів "бункера Коха".
Усередині і дійсно видніється підземний хід в будинок, але не нинішнього краєзнавчого музею, а в інший бік.
Жодного обладнання, яке могло б свідчити про призначення бетонної будівлі не збереглось, але оборонного значення вона навряд чи мала мати. Адже на фасаді жодної бійниці. А всередині аж цілих 3 кімнати і 2 комірчини.
"Щедро" розмальовані стіни свідчать про те, що міфічним це приміщення було не для всіх. І в різні періоди часу знаходились відчайдухи, що сюди пробирались.
Сліди від відбійних молотків на стінах і підлозі бункера – яскраве свідчення того, що ці ж покоління відчайдухів намагалися відшукати і таємні ходи і підземні поверхи… Безрезультатно.
Окремо кидається в очі стан покрівлі… Гірший від аварійного стан… Адже за майже століття і металеві, і дерев’яні частини перекриття не витримали десятиліть безгосподарності, і скільки ще лишилося до повного обвалу – хто зна…