Способи очищення від іржі емальованої ванни
На емальованій поверхні іржа з’являється в місцях скупчення води: у стокових отворах, на ділянках, де порушена цілісність покриття. З плином часу жовті розводи стають виразнішими і щільнішими.
Справитися з твердим рудим нальотом можна, але доведеться озброїтися не лише сильнодіючими засобами, а й відповідною екіпіровкою: щільними гумовими рукавичками і респіратором.
Найбільш ефективними в боротьбі з іржавими утвореннями є: Засоби на основі соляної кислоти, які можна придбати в багатьох технічних магазинах; cкипидар;
оцтова кислота (використовується винний оцет, але при його відсутності можна розвести 70% концентровану оцтову кислоту навпіл з водою);
розчин для масляних фарб;
лимонна кислота (для приготування робочого розчину 2 пакетика засипаються в 1 літр води); суміш з гірчиці (порошок гірчиці розводиться водою до стану кашки, таким засобом можна не менш ефективно відмити посуд);
перекис водню і нашатирний спирт (в 100 мл нашатирного спирту додається 50 мл перекису); кальцинована сода (до неї додається невелика кількість води, 1 столова ложка відбілювача і 1 столова ложка оцту).
Засоби наносяться на забруднені ділянки на 20-30 хвилин, після чого змиваються сильним потоком води кімнатної температури. Для цих цілей зручно використовувати трубку для душу, направляючи водний потік на потрібні місця.
Рідкі розчини швидко висихають, тому заздалегідь варто запастися маленькими рушниками або серветками, які рівномірно розкладають по поверхні ванни і змочують розчином. Потім їх прибирають і ретельно промивають ванну.
Якщо в результаті цих маніпуляцій плями не виддалилися повністю, процедуру варто повторити з інтервалом в 2-3 дні ще декілька разів.
Способи очищення від іржі акрилової ванни
Акрилова поверхня дуже сприйнятлива до будь-яких механічних пошкоджень. На ній легко утворюються подряпини, тому при чищенні слід уникати будь-яких абразивних речовин, щіток з жорстким ворсом, металевих губок.
Не можна користуватися і їдкими речовинами, що легко роз’їдають ніжну поверхню (складами на основі хлору, лугу, спирту). Порошок теж не підійде, тому що його гранули можуть пошкодити гладку поверхню.
Розібратися з проблемою можна за допомогою таких засобів: сік лимона;
неміцний оцтовий розчин;
спеціальні креми і гелі (Cif Ultra White, Cillit, Acryl-Net, Sarma та ін.);
рідкий пральний порошок.
Після кожного використання акрилової ванни поверхню бажано ретельно промивати м’якою губкою з рідким миючим засобом і витирається насухо. Простіше здійснювати кожного разу ці заходи, ніж потім ламати голову в пошуках відповідного способу очищення ванни. Миючі склади можна використовувати не більше двох разів на тиждень.
