Єдина проблема наших недоліків у тому, що ми не використовуємо їх правильно і приділяємо їм занадто багато уваги. Дуже часто так їх перебільшуємо, що не в змозі тверезо оцінити, що ж таке недоліки.
Візьмемо, наприклад, людину, яка кожен раз, пускаючись у довгі розмови, засуджує себе. Вона обіцяє собі, що наступного разу, перш ніж заговорити, сотні разів подумає. Але ми ж знаємо, що такі обіцянки швидко забуваються.
Чим більше людина хоче позбутися свого недоліку, тим менше її ця якість відпускає. Чому? Тому що ми приходимо на планету Земля, щоб проживати різний досвід, виявляти різні якості, приймаючи як свої переваги, так і недоліки. Цей досвід необхідний нам, щоб усвідомити, що розумно для нас, а що ні. Як це усвідомити, якщо ми весь час діємо однаково? Бути балакучим чи малослівним, бути чесним чи брехуном, швидким чи повільним, вміти чи не вміти слухати, бути відкритим чи впертим, спритним чи невмілим, марнотратним чи економним тощо.
З роками я виявила, що ми ніколи не зможемо бути в гармонії і відчувати себе щасливим, якщо постійно будемо контролювати себе для того, щоб виявляти тільки позитивний бік певної поведінки. Нам слід дати собі право виражати як позитивний, так і негативний аспект кожної якості.
Давайте повернемось до прикладу про говірливу людину. Бувають ситуації, коли люди у вашій компанії дуже щасливі від того, що вам є що розповісти. Велика ймовірність того, що розказані вами історії дійсно відповідають їхнім та вашим потребам. Як багато людей мріють навчитися вільно висловлювати свої думки! А особливо, коли потрапляють в компанію і бояться виглядати дурними або нудними. Боячись здатися вискочками, вони не в змозі вимовити й слова! І потім вони звинувачують себе за те, що не зважилися висловитися, хоча їм було що сказати.
Що спільного між такими людьми? Вони себе не приймають. До тих пір, поки ми не навчимося приймати себе, ми будемо постійно програвати один і той же сценарій, щоб задовольнити потребу нашої душі: приймати себе такими, які ми є, у кожну мить нашого життя.
Коли цей етап пройдений, набагато простіше усвідомити, в чому перевага нашого недоліку. Взагалі, сильна сторона багатослівної людини (такої, як я, яка з дитинства була дуже балакучою) в тому, що вона може знайти собі професію, що вимагає навичок оратора, і досягти успіху на цьому терені.
Якщо ж людина небагатослівна, її перевага в тому, що вона хороший слухач, вміє міркувати і швидко приймати правильні рішення. Вона легко досягне успіху в справі, що вимагає навичок слухання, постановки запитань, наприклад, на посаді лікаря або наукового співробітника.
До тих пір, поки ви не навчитеся приймати ті якості, які ви вважаєте своїми недоліками, у вас не вийде повноцінно використовувати позитивні якості, які ховаються за вадами.
Наприклад, жінка вважає себе марнотратом, що призводить до виникнення проблем з грошима, до сварок з економним чоловіком. Марно вона буде запевняти себе, що їй би хотілося бути більш економною: навіть якщо вона дуже старатиметься, у неї нічого не вийде. Для початку їй потрібно визнати, що вона не приймає занадто ощадливих людей.
Пам'ятайте, що ми використовуємо слова «дуже» або «недостатньо» тільки коли самі себе не приймаємо. Крім того, щоб приховувати від себе і від інших людей ті якості, які ми в собі не приймаємо, потрібно дуже багато енергії. Чи пробували ви хоч раз ховати цілий день в руці предмет так, щоб його не бачили інші? Рекомендую спробувати, і ви побачите, скільки сил і уваги це вимагатиме від вас.
Насамкінець запитаю: чому б не навчитися приймати себе? Адже так ви навчитеся правильно користуватися позитивними і негативними аспектами своєї поведінки для того, щоб задовольняти ваші поточні потреби.
Джерело: nv.ua
