ДОВІДКА: Андрій Токарський народився у Рівному 11 лютого 1986 року. Навчався в школі №13 до дев’ятого класу. 10 та 11 клас закінчував у Рівне нському міському економічно-правовому ліцеї. Вищу освіту здобував у Національному університеті водного господарства та природокористування. Навчався на спеціальності “Землевпорядкування і кадастр”. Вже понад 10 років є членом команди Громадянської мережі ОПОРА.
*********************************
Чому Ви обрали політичний напрямок в своїй громадській діяльності? Навчаючись в університеті, ставив собі запитання: Ким я хочу бути в майбутньому? Більшість молодих людей намагаються дати відповідь на це питання ще до вступу у вуз. Але в мене це питання постало у порядку денному тільки під час навчання у виші. Чи дав я собі відповідь на це питання? Ні! Але зрозумів, що не бажаю жити та працювати в тій системі, що налаштована на виживання і не спроможна розвиватися. Мене дратувала пасивність громади, яка звикла жити за принципом одного дня: пройшов і так добре, аби не гірше. Найбільше дратувало те, що цю позицію з користю використовували місцеві та національні чиновники-політики. Після чого я почав ставити собі інші питання (ніж ким буду в майбутньому), ставати частиною системи виживання, чи ставати системою змін. Переломним був 2004 рік, це мій другий курс. Коли я зрозумів, що є люди, які теж готові змінювати цю країну, що є громадянське суспільство. Але ще тоді я не думав, що через роботу в громадському секторі вдасться робити зміни для міста, області та країни. І вже сьогодні бачу, що саме громадський сектор, а не політичні партії, є авангардом та рушієм реформ в нашій країні.
Яка мета і цілі? Яка мета? Моя мета досить прагматична, хочу жити комфортно в своєму місті та в своїй країні. Це мене і мотивує. Звичайно, для когось комфорт може закінчуватися в його квартирі, або будинку і його буде влаштовувати те «багно» і безлад, що відбувається поза межами цього обмеженого комфорту. В моєму розумінні комфорт - це коли мені приємно ходити вулицями міста і це є зручно, коли маємо чисті парки та якісні комунальні послуги, коли в дитячих садочках не збирають кошти на вікна, чи двері, а організовують спільні заходи для батьків та дітей, коли ми маємо можливість планувати не обмежуючись одним днем. Які цілі? Допомогти все вище згадане зрозуміти іншим людям. І головне - зрозуміти, що все в наших силах та нам не потрібно чекати, доки добрий депутат, мер чи начальник ЖКП прийде і все зробить в нашому дворі або місті. Лише власним прикладом маємо показати, що це все є досяжним, що й намагаюся робити.
Що було досягнуто? Власними досягненнями вважаю свою сім’ю, можливість працювати з ефективною командою однодумців як місцевого, так і всеукраїнського рівня. І можливо, ще одне особисте досягнення - це розуміння, що консолідація, об’єднання зусиль різних сторін заради спільної мети дає ефективніший результат. Якщо говорити про досягнення в громадській діяльності або, скоріше сказати, досягнення, які були реалізовані через громадську діяльність, то можу згадати про комунікаційний майданчик "Інфо Хаб" та впроваджений в Рівному Громадський бюджет. Адже "Інфо Хаб" став майданчиком ініціативних людей та полем комунікації для різних сторін, що готові до конструктивного діалогу задля пошуку шляхів вирішення проблем, що є важливими для нашого міста. І чому згадую про Громадський бюджет - тому що це може стати прикладом ефективної комунікації між мешканцями та владою і їх залученням до участі в прийнятті рішень.
Що не було досягнуто і чому? Попереду ще багато планів, тому працювати є над чим. Всьому свій час, головне не зупинятись.
Чи ставили вам палки в колеса під час реалізації свого проекту? Якщо так - хто саме? І чому? Звичайно, що були палки, дошки та арматура. Після років роботи над просуванням змін, що ведуть до розвитку в місті та країни, все більше розумієш її – систему. Розумієш, що система, яка формувалась не одне десятиліття і так само вчилась виживати поглинаючи тих, хто в неї входив, не готова здаватися. Вона готова на все, на все, щоб не розвиватися. Зміни змушують вийти з власного комфортного середовища, а це значить - стати більш вразливими. Чи готові вони на це – однозначно ні! Навіть і сьогодні. Якщо говорити конкретніше, то коли ми почали працювати над відкритістю роботи нашої міської ради, були змушені змінити офіс, адже на той час знаходилися в комунальному приміщенні. І окремі посадовці вирішили показати, що вони тут керівники, та запровадити нові правила користування приміщенням. Коли оприлюднювали результати моніторингу роботи депутатів та міського голови і наші висновки негативно показували окремих осіб, то в інформаційному просторі розповсюджували інформацію, що це все замовна кампанія і робиться на користь конкурентів. А коли починав когось публічно критикувати, то чув «Що Токарський на вибори збирається». Були випадок, що міліція через третіх осіб підкидала документи, де була детальна інформація про моїх родичів та друзів. Розумію намагалися попередити, що ми про тебе все знаємо.
На що готові заради досягнення цілей? Результат не більш важливий за методи і способи, які ти використовуєш під час реалізації запланованого. Тому завжди керуюсь правилом – не вимагай від когось те, чого не можеш дотримуватись сам. Легше сказати, на що не піду заради досягнення цілей. Не готовий «переступати» через людей.
Як би вам дали 1 000 000 гривень - на щоб ви їх витратили? Маю багато ідей, які хотів би в місті реалізувати. Вони стосуються просторового розвитку міста та створення комфортних локацій для людей, що готові працювати над розвитком Рівного. Думаю, ця сума може стати початковим внеском для цих планів.
Що може змусити вас відмовитися від активної громадської діяльності? Громадська активність – це не робота, це насамперед те, чим ти живеш, як думаєш, за що вболіваєш. Це - спосіб життя і мені зараз важко уявити обставини, що зможуть це змінити.
Яке місто у світі, на вашу думку, є ідеальним? Ідеальне місто - це місто, де себе почуваєш комфортно, місто, до розвитку якого ти є причетним. По таких критеріях для мене це є Рівне .
