В минулому році в школі було переобладнано котельню, а цьогоріч стало відомо, що перекриватиметься дах школи і на ці потреби виділиться 1,5 млн. гривень.У серпні робота дійсно закипіла. Дуже швидко було перекрито основний дах школи. І фасад приміщення набув ошатного і гарного вигляду. Але це тільки вигляд загальний. Підрядник фірма ТОВ «Острогтрансбуд», перекривши основний дах, залишила після себе чимало недоліків.
Приміщенню завдано такої шкоди, що збитки становлять не одну тисячу гривень. Але всім байдуже. Спроби керівника школи достукатися до совісті і відповідальності можновладців – марні.
Те, що відбулося з Гільчанською школою, люди називають злочином. Адже третина приміщення буквально знищена водою і грибком. Причому сталося це не вчора-позавчора, а вже майже два місяці тому. І за цей час роботи ніхто не завершив, про відшкодування збитків навіть не йдеться. Голова адміністрації Сергій Кондрачук був у школі за цей час не менше чотирьох разів, проте жодних кроків по наведенню ладу після його візитів не було зроблено.
Зокрема, 3 листопада, після проведеної в Урвенській сільській раді колегії, Кондрачук написав про школу так: «На початку цього року там замінено на металопластикові 16 вікон, наразі тривають роботи по реконструкції даху. Джерела фінансування – обласний та районний бюджети. І хоч роботи йдуть не ідеально, сподіваюсь, найближчим часом всі недоліки буде усунуто». Сьогодні 25 листопада, нічого не змінилось, роботи не завершено.
Водночас заступник голови РДА Леонід Власюк навіть розмовляти з директором школи не захотів, у доволі грубій формі виштовхавши її з кабінету. А інший, уже майже не заступник, Микола Орлов, на запитання в.о. начальника відділу освіти Анатолія Демедюка, що робити з Гільчанською школою, відповів: «А що собі думає директор?».
Так от, директор думає про школу, про батьків і дітей, які все це бачать. Але договір на виконання робіт укладало обласне управління капітального будівництва. Воно ж і фінансує об’єкт. Тепер, коли приміщенню школи завдано мільйонних збитків, хтось мав би актувати ці «недоліки», мав би вимагати від підприємця-підрядника відшкодування і ремонту за його кошт. Хто цей «хтось»?
Під час колегії директорці школи ще й поставили у вину те, що у вщент знищеному коридорі біля колишнього кабінету хімії вона не поставила у вікна другу шибу! Це при гнилій підлозі, мокрій стелі і відсутності в цьому крилі опалення!
До речі, про опалення. Школа пропонувала цього року зробити ремонт саме опалювальної системи. Проте голова адміністрації особисто сказав: «Ні, будемо робити дах». Певні проблеми з дахом були, але в школі не було грибка, мокрих стін і гнилої підлоги, а тепер є.
Актовий зал, спортзал цвітуть, хоч і вже накриті. Бо водою наскрізь просякли перекриття і стіни. До речі, нововстановлена ринва біля спортзалу не витримала першого ж снігопаду – вже відірвалась. Ніхто її не ремонтує.
Та й накрите основне приміщення теж не ідеально. Наскрізні дірки під дахом, нічим не закриті вікна на горище – під час снігопаду туди вже заносило море снігу, який там і танув. А ще – гори сміття в дворі школи. По вікна. Просили підрядника цього не робити – не почув. Тепер ці намоклі купи мотлоху впритул до стін продовжують свою справу по руйнуванню школи.
Вчителі з сумом кажуть:"Був би Шуль, ночувало б тут на розкладачках усе начальство, а такого б не було… Ні, не звинувачуйте їх у сепаратизмі й прихильності до Партії Регіонів. Ці вчительки палко підтримували нового молодого голову адміністрації, який обіцяв працювати для людей. Щоб зрозуміти, що його дії відрізняються від його слів, треба був час. Тепер працівники школи кажуть, що тут їхній Майдан, і вони не відступлять, поки не заплатять за ремонт школи ті, хто винен у її руйнуванні."
Розповідає Здолбунів.com