Співак Микола Бобрик:
“Не можу виділити якийсь окремий момент із студентського життя. Адже в мене було мега круте навчання у Музучилищі”.
Актриса Ніна Ніколаєва:
“Навчаючись в університеті, я отримувала стипендію. Запам'ятався день, коли після піврічної затримки, її виплатили одразу 5-и гривневими купюрами. О! Тоді це було справжнє багатство. Дівчат, з якими я жила в кімнаті, за свої "міліони" повела в кафе”.
МС Gonibez (Михайло Юрчук):
“Зараз на день студента я здебільшого працюю. Тому, мені запам'ятався мій перший день студента у далекому 1997 році. Тоді було весело: перший курс, нові друзі, столиця і дискотека в холі гуртожитка КПІ, де пісня "Студєнт" гурту «Руки вверх» звучала мабуть разів 30 і всі хором її співали”.
Журналіст Володимир Миколайчук:
“Яскравий спогад про студентські роки — гра в театрі на першому курсі. За мотивами п’єси знімали невеликий фільм. Зйомка велася в Сарнах у січні, коли надворі був 20-градусний мороз. «Шевченківська» хатинка не опалювалася, а нам доводилося грати роль босими. Щоб не захворіти, в сінях поставили пляшку коньяку, причому не одну. Між епізодами кожен наливав по 20-рамів, і так цілий день. Найцікавіше, що кожен реально випив напевно з пів-літри. І до кінця дня ніхто не відчував сп’яніння! Також ніхто не захворів, чого і прагнули таким «розігрівом». Ті «фронтові» 50 грамів і босі ноги на 20-ти градусному морозі ніколи не забуду”.
Речник патрульної поліції Оксана Юрченко:
“Я вчилась у двох ВНЗ. У Ріаненському педінституті здобула фах вчителя української мови, літератури і англійької мови. А другу вищу освіту отримала в ТНЕУ - менеджер-економіст. Перше студенство я пам'ятаю вже поганенько. А ось вдруге пішла отримувати диплом, бо скучила за навчанням. Пам'ятаю, як ми з Тетяною Бобриковою, тепер столичною зіркою, сиділи за однією партою і підтримували одна одну, як словом, так і ділом. Як ми писали диплом - окрема історія. Таня, коли вже знайшла роботу в Києві, не дуже хотіла завершувати навчання. Я буквально наполягла на цьому і частина її дипломної роботи - моя творчість. Я так хвилювалась, коли ми зшивали її дипломну роботу, що вклеїла туди зайві сторінки. Ми так панічно бігали в пошуках канцелярського ножа, щоб відрізати зайве, що ледь не спізнились. В результаті, я порізала ним свої руки. Так у Тані диплом був "заляпаний" моєю кров'ю. І це було символічно".