За церковними переказами християнка Софія народила трьох прекрасних дочок і назвала їх відповідно до трьох християнських чеснот – віри, надії і любові. І керуючись такими принципами і виховувала їх.
З кожним роком краса дівчаток лише примножувалася. І тоді про цю християнську сім'ю дізнався імператор Адріан. Він наказав усіх чотирьох доставити до свого палацу. Коли вони постали перед великим імператором, то сміливо підтвердили своє віросповідання. Адріан почав же вимагати аби Софія та її доньки зреклися християнства. Проте вони твердо стояли на своєму і відмовилися це зробити.
Імператора обурила така поведінка і він відіслав дівчаток до однієї язичниці, яка повинна була переконати їх відмовитися від християнства і стати язичниками. Однак і ця спроба виявилася даремною. Тоді їх знову привели до імператора Адріана, і він почав наказувати, щоб вони піднесли жертву язичницьким богам.
У відповідь на це свята Віра промовила: «Я з радістю піду до мого Господа Спасителя». І в цей момент дівчинка сміливо поклонила свою голову під меч і так віддала свій дух Богові.
Молодші сестри Надія і Любов, побачивши мужній вчинок старшої сестри, зазнали таких же тортур. Вогонь не завдав їм шкоди, і зрештою їм відсікли мечем голову.
Святу Софію не піддали тілесним катуванням, але прирекли її на ще гірші душевні муки через смерть рідніх дітей. Мати поховала своїх коханих дітей і два дні не відходила від їх могили. На третій день Господь послав їй тиху смерть і прийняв її багатостраждальну душу в небесні обителі.
Зазнавши страшної смерті, Вірі, тоді було лише 12 років, другій, Надії, - 10, а молодшій, Любові, - лише 9 років. Так три маленькі дівчинки та їх матір показали, що для людей, які укріплюються благодаттю Святого Духу, навіть тілесні муки аніскільки не служать перешкодою до прояву сил духу і мужності.
Свята Софія, зазнавши за Христа великі душевні муки, разом з дочками зарахована Церквою до лиця святих.
Привітання з Днем Ангела у цей день
Вітаючи Тебе сьогодні,
Сказати хочу знов і знов,
Нехай завжди живуть з Тобою
Надія, Віра та Любов.
Хай добрий Ангел із небес
Боронить і не розчарує,
І дивних тисячі чудес
В житті твоїм Тобі дарує.
* * *
Нехай кожен твій день буде з Вірою прожито!
Надія нехай відкриває ворота!
А все, що часом тривожить і гризе,
Бур’яном заростає біля повороту.
Любов нехай дарує надійні крила
І метеликом поруч красивою пурхає!
А мати трьох сестер – свята Софія
Тебе від негараздів кожен день охороняє!
* * *
Щоб у душі настало свято,
Треба зовсім не багато,
Рідних трішечки уваги,
Друзів та колег поваги,
До роботи чуть наснаги,
Хвильку часу на розваги,
В серці місце для кохання,
Грошей на усі бажання.
Тож бажаю все це мати,
Келиха з вином підняти,
Іменини в теплім колі,
Гарно святкувати!
* * *
Хай добрий Ангел береже повік
Вогонь зорі, що долею зоветься.
Життя, неначе вишитий рушник,
Багрянцем калиновим усміхнеться.
Нехай волошками цвітуть літа прекрасні,
Нехай здійсняться тисячі бажань,
Щоб доля дарувала тільки щастя,
Ні грама бід, ні капельки страждань.
Будьте завжди гарними і молодими,
Бажаними, добрими і простими.
Зажди усміхненими і милими,
Зажди коханими і єдиними.
