"Народилася я в чудовому містечку Рівному. Батьки подарували мені двох чарівних сестричок-принцес з якими і виросла, виховуючи їх, як друга мама. З дитинства наполегливо навчалася і старалася щоб оцінки були лише 11-12, всілякі олімпіади, конкурси, МАНи опановувала легко і в більшості випадків займала призові місця. Після школи загорілася ціллю навчатися в червоному корпусі Шевченка на юриста, а так як я дівчина досить наполеглива - вступила до університету з найвищими балами і навчаюся вже третій рік на бюджеті. Студенткою захотіла спробувати себе в модельному бізнесі, схудла, зайнялася спортом та красою. Згодом перемогла конкурс "Міс Київ 2014" і донині я продовжую кар'єру моделi", - розповідає про себе Аліна на сайті "Міс Україна".
- Чому Ви вирішили стати моделлю?
- Це було абсолютно спонтанне рішення на першому курсі, 3 роки тому.
- Скільки часу готувались до конкурсу "Міс Україна"?
- Готувалися ціле літо, 3 місяці всіляких заходів.
Рівнянка виступає у фіналі конкурсу "Міс Україна"
- Що було найтяжчим у підготовці і у самому конкурсі?
- Найтяжче було в певно в емоційному та моральному плані останній тиждень, коли ми разом жили з дівчатами. Рівень хвилювання просто зашкалював. Переживали, як це все буде виглядати на сцені, як встояти на височенних підборах з декоративними важкими крилами за спиною і не впасти. Та інші технічні моменти.
- Які, на Вашу думку, перспективи у Рівному для розвитку модельного бізнесу?
- Ніяких .Справжній модельний бізнес, який буде приносити гроші - закордоном, навіть в Україні , в Києві з цим важко. Саме тому я не прагну будувати модельну кар'єру, адже планую майбутнє в Україні.
- Що для Вас означає "бути красивою"?
- Для мене краса в дівчини - це блиск в очах, відчуття гармонії , спокою та наповненості дівчини. Коли ці якості присутні- тоді будь яка дівчина буде здаватися надзвичайно красивою.
Представниця Рівне нщини на конкурсі "Міс Україна" подякувала жителям області за підтримку
- Я бачила на сайті "Міс Україна", що Ви подарували школам Рівне нщини комп'ютери. Розкажіть про цей благодійний проект, яким школам допомогли, хто фінансував та допомагав вам у цьому?
- Проблема недостатньої комп'ютеризації не обійшла і мій рідний край, де існують школи не тільки з поганим технічним оснащенням, а й такі, де учні взагалі ніколи не працювали з комп’ютерами та інформаційними технологіями. Я давно знала, що поруч зі стрімко розвиваючим обласним центром, де дітки мають можливість використовувати інформаційні технології під час навчання, мають доступ до комп’ютерів та інтернету існують занедбані школи під загрозою закриття. В селах, селищах міського типу, діти абсолютно незнайомі з сучасними методами навчання та очевидно відстають від розвитку в порівнянні із дітками міст. Я допомагала Сухівецькій школі, створила комп'ютерний клас і діти вже з вересня користуються всім необхідним. Фінансування - я віддала свій комп'ютер, підключилися знайомі і ми купили решту та роутер, зробили технічне оснащення, під'єднали мережу.
- Яким Ви бачите своє майбутнє?
- Я бачу себе жінкою в бізнесі, якщо чесно.
- Чи плануєте залишитись жити у рідному місці?
- Як складеться доля. Я люблю рідне Рівне , маю з чим порівняти, ритмом Києва за три роки я наситилася вдосталь.
