Правовий режим імені громадянина України регулюється Главою 22 Цивільного кодексу, Главою 13 Сімейного кодексу та Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи від 11 липня 2007 р. N 915, а також — Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні від 18.10.2000.
Хто може дати ім’я дитині?
Відповідно до ст. 144 Сімейного кодексу України, державна реєстрація народження дитини здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження.
2. Хто має право змінити ім’я дитини?
Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Найцікавішим моментом є те, що дитиною відповідно до тексту статті 6 Сімейного кодексу України є особа до досягнення нею повноліття. Стаття 34 Цивільного кодексу визначає вік повноліття — 18 років. Але стаття 295 Цивільного кодексу дає право особі яка досягла 16 років на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я.
Дитина у віці від 14 до 16 років має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним.
Щодо зміни по батькові, то зауважу, що відповідно до ч.1 ст. 295 ЦК фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я. Водночас, згідно ч. 3,4 цієї статті передбачено, що по батькові особи може бути змінено у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження, у разі усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.
Відповідно до статті 148 Сімейного кодексу України прізвище дитині може бути змінене її батьками у разі: зміни прізвища обома батьками за умови, що дитина не досягла 7 років;
зміни прізвища обома батьками за умови згоди дитини, якщо вона досягла 7-річного віку;
зміни прізвища одного з батьків за умови спільної згоди батьків та дитини, якщо вона досягла 7-річного віку;
за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісти відсутнім, дитині, яка не досягла 14 років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків;
заперечення одного з батьків щодо зміни прізвища дитини, спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Зміна імені можлива за наявності інших підстав, до таких яких можна віднести:
скасування рішення суду про визнання батьківства, якщо прізвище дитини було змінене у зв’язку з визнанням батьківства;
за наявності заяви матері та батька дитини про визнання батьківства, якщо актовий запис було складено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;
за рішенням суду про усиновлення.
Припинення шлюбу між батьками не тягне зміну прізвища дітей. Проте якщо той із батьків, у якого дитина залишилася проживати після припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, змінив своє прізвище, він має право змінити й прізвище дитини. При цьому необхідно враховувати і наявність згоди іншого з батьків, оскільки припинення шлюбу або визнання його недійсним не впливає на обсяг прав батьків.
Отже при бажанні змінити повне ім’я (тобто прізвище, ім’я, по батькові ) дитини та наявності вищевказаних умов Ви звертаєтеся до відділу Реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) за місцем Вашого проживання із відповідною заявою.
До заяви додаєте:
копію свідоцтва про народження
довідку про місце проживання дитини
В заяві обов’язково зазначаєте мотивувальну частину – причину зміну імені дитини, і чекаєте на її розгляд протягом 3-х місяців (термін розгляду може бути збільшений ще на 3 місяці).
При винесенні негативного рішення Ви можете оскаржити його в судовому порядку.
