Діти швидко вчаться, тому більшість з них вже через кілька місяців впевнено крокують по доріжці, не боячись впасти. Однак є і такі діти, в яких виникають проблеми з ходою— з’являється легка клешоногість, причиною чого може бути вальгусна деформація стопи у дитини.
Наскільки це серйозно?
Дитячий організм активно росте, що обумовлює хорошу рухливість суглобів і м’якість кісток скелета. У період часу, коли малюк починає самостійно ходити, значною мірою збільшується навантаження на опорно-руховий апарат, зокрема на стопи. Зважаючи на ті чи інші причини ще незміцнілі кістки нижніх кінцівок можуть викривлятися під вагою тіла. Стан, коли гомілки набувають дугоподібну форму, а стопи частково вивертаються всередину, називається вальгусною деформацією стопи в дитини.
Головна ознака наявності вальгусної деформації стопи в дитини — відстань між внутрішніми поверхнями щиколоток при щільно притиснутих випрямлених колінах становить більше 4-5 см тобто, якщо рівно поставити дитину і попросити притиснути стопу до стопи, їй цього зробити не вдасться, так як деформовані гомілки будуть віддаляти їх одну від одної.
Чому виникає вальгусна деформація стопи у дітей?
Ознаки неправильного розвитку опорно-рухового апарату можуть бути помітні ще в дитячому віці, під час огляду лікаря-ортопеда. У цьому випадку мова йде про вродженоу патологію кісткової системи, що розвинулася у дитини в період внутрішньоутробного життя.
Що стосується набутої вальгусної деформації стопи у дітей, існують фактори, що сприяють розвитку даної патології. До них відносяться:
Передчасні пологи (у недоношених діток процес розвитку сполучної тканини не завершений, тому опорно-рухова система має багато вразливих місць)
Рахіт (недолік кальцію в кістках робить їх крихкими і м’якими)
Зайва вага (ожиріння веде до підвищення навантаження на суглоби)
Часті хвороби в дитячому віці (інфекційно-запальні, простудні)
Вроджений вивих стегна
Перелом з тривалим носінням гіпсу
Дистрофія м’язів
Ранні спроби дитини самостійно ходити
Відсутність фізичного виховання в дошкільному і шкільному віці
Неправильно підібране взуття, яка не фіксує дитячу ніжку
Порушення обмінних процесів (цукровий діабет, гормональні патології)
Травмовані в дитинстві стопи
Як проявляється вальгусна деформація стоп у дітей?
Існує кілька клінічних ознак, завдяки яким можна запідозрити розвиток вальгусної деформації стоп у дитини, і найчастіше вони виявляються на другому році життя.
Дитина пересувається незграбно, човгає ніжками, більше спираючись на внутрішню поверхню стопи.
Малюк скаржиться на те, що швидко втомлюється під час рухливих ігор, відчуває тяжкість і біль в ногах до вечора.
Ніжки набувають х-подібну форму.
При носінні взуття неозброєним оком видно її нерівне зношування — з «завалом» стопи на внутрішню поверхню підошви.
ВАЖЛИВО! При появі будь-якого з перерахованих вище ознак вальгусної деформації стопи в дитини слід проконсультуватися у дитячого травматолога-ортопеда.
Вальгусна деформація стопи у дітей. Як допомогти малюкові?
Зіткнувшись вперше з даною проблемою, деякі батьки покладаються на те, що дитина «переросте» недугу, інші — починають шукати шляхи вирішення проблеми ще на ранніх стадіях вальгусної деформації стоп у дітей. Так хто ж правий у цій ситуації?
Справа в тому, що викривлення ніжок в ранньому дитинстві може спричинити за собою серйозні проблеми, які будуть супроводжувати дитину все її життя. Мова йде не тільки про плоскостопість, але і про таких ускладненнях вальгусної деформації стоп у дитини, як викривлення хребта (сколіоз), вкорочення однієї кінцівки, хвороби суглобів (артрози), косолапие, деформація тазу і т. д. Тому, чим раніше буде розпочато лікування, тим сприятливіший прогноз.
Перший етап — обстеження.
Лікування вальгусної деформації стоп у дитини, як правило, тривале і трудомістке, тому вимагає терпіння і наполегливості. Комплекс терапевтичних заходів багато в чому залежить від ступеня тяжкості вальгусної деформації стопи в дитини, яку визначають за допомогою огляду, рентгенографії, ультразвукової діагностики, комп’ютерної плантографії (оцінка параметрів ступні), а також інших сучасних методів дослідження.
ВАЖЛИВО! При постановці діагнозу вальгусної деформації стопи в дитини необхідно відвідати лікаря-невролога, щоб виключити патологію центральної нервової системи.
Корекція вроджених порушень.
При вродженому викривленні стоп проводять фіксування ніжок за допомогою гіпсових пов’язок. Процедура виконується лікарем-ортопедом, після точного визначення кута відхилення стопи.
Фізіотерапевтичне лікування.
Придбана вальгусна деформація стопи у дітей діагностується після року, коли малюк починає самостійно ходити, тому накладення гіпсових пов’язок у цьому віці практично не проводиться. Як при вродженому, так і при набутому пізніше викривленню стоп, гарним терапевтичним ефектом володіють фізіотерапевтичні процедури:
масаж стоп, попереково-крижового відділу;
ванни для ніг;
парафінотерапія;
електрофорез;
магнітотерапія і т. д.
Крім того, всім дітям призначають заняття лікувальною фізкультурою і плаванням, завдяки яким вдається зміцнити зв’язковий апарат і м’язи ніг. З нетрадиційних методів лікування деформації стопи широко використовується рефлексотерапія (голковколювання).
Ортопедичне взуття.
Діти з вальгусною деформацією стопи повинні носити виключно ортопедичне взуття, яка відрізняється від звичайної тим, що має жорстку бічну фіксацію п’яткової кістки ступні, а також супінатор. При невеликому викривленні рекомендують носити спеціальні функціональні устілоки, які вкладають в звичайне взуття.
Операція.
У деяких ситуаціях деформація ступнів у дитини настільки виражена, що не піддається терапевтичному лікуванню і вимагає хірургічного втручання, що зустрічається в 7% випадків.
Вальгусна деформація стопи у дітей. Чи існує профілактика?
Природно, кожній мамі приємно, коли її малюк швидко розвивається, проте поспішати з цим не варто. Щоб уникнути розвитку вальгусної деформації стопи в дитини, не варто ставити малюка на ніжки раніше 8 місяців. Цю вправу можна виконувати лише з підтримкою, щоб зменшити навантаження на несформовані кінцівки.
Грудне вигодовування і сонячні ванни — кращий засіб від рахіту, який нерідко є причиною деформації стоп у дітей.
Якщо дитина вже почала тупотіти ніжками, при виборі взуття слід звертати увагу на наявність супінатора, жорсткість задника і його висоту (в нормі вище п’яти на 3-4 см). Підошва у дитячого взутті обов’язково повинна згинатися.
Не варто нехтувати плановими оглядами лікаря-ортопеда, так як рання діагностика вальгусної деформації стопи в дитини дозволяє уникнути важких наслідків і спрощує лікування.
