Головні фактори, які впливають на формування ґрунтів, — це клімат, рослинність і ґрунтові організми, рельєф, материнські породи і час. Внаслідок їх сукупної дії сформувалися різні типи ґрунтів на поверхні землі. Ґрунтовий покрив знаходиться на межі взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери і біосфери. Одночасно він є компонентом біосфери. Це зумовлює його специфічну роль у цій складній системі геосфер, його глобальні функції.

Щоб правильно читати цю характеристику та діяти на її підставі, потрібно знати, що кислотність ґрунту позначається знаком рН і цифрою від 4,0 до 7,0.

Чим цифра менша, тим кисліший ґрунт.

Ґрунти бувають дуже кислі (рН 4,5 і менше), їх необхідно вапнувати в першу чергу, урожайність у результаті вапнування зростає в півтора-два рази.

Кислі ґрунти (рН - 5,5-4,6) потрібно вапнувати під овочеві культури; сади і ягідники при такій (і меншій) кислотності ростуть і плодоносять добре. Нормальні за кислотністю ґрунти (рН 6,5-5,6) у вапнуванні не мають потреби. Однак помітимо, що при збільшенні доз кислих мінеральних добрив це може знадобитися.

Гірше всього ростуть і розвиваються без розкислення ґрунту буряк, качанна капуста, цибуля, часник, шпинат, селера - їм потрібен ґрунт тільки з нейтральною реакцією.

Горох, боби, цвітна капуста, салат, цибуля-порей, огірки, кольрабі добре переносять слабокислу реакцію ґрунтів. А картопля, томати, морква, гарбуз, кабачок мають потребу в попередньому вапнуванні тільки при середній і сильній кислотності ґрунту.

Під плодові дерева і ягідники вапно вносять у пристовбурні кола, якщо це не було зроблено до посадки (або його не додавали в посадкові ями).

Для розкислення ґрунтів застосовується також мелений вапняк - так зване вапняне борошно, що є в продажі. Вміст активної основи в ньому 50 відсотків. У доломітовому борошні (яке теж можна придбати) активна основа складає 91 відсоток. Це добриво особливо ефективне на піщаних і супіщаних ґрунтах, оскільки в них не достатньо магнію, а в доломітовому борошні він є в необхідній кількості.

Всі вапняні матеріали мають бути здрібнені в порошок. Великі частки на кислотність ґрунту майже не впливають.

Як вносити вапно?

Дуже просто - розсіяти його по ділянці. У цей час можна розкидати і гній. Коли його багато, норму вапна зменшують майже вдвічі. Втім, дачникам про це замислюватися навряд чи доведеться через відсутність гною. А якщо вноситься компост, у тому числі й торфогнійний, норму внесення вапна зменшувати не треба. Добрива зашпаровують відразу, у той же день.

Вапнування повторюють кожні шість-сім (або навіть через сім-вісім) років. Відзначимо, що рослини на провапнованій ділянці менше страждають від деяких хвороб і шкідників - наприклад, від дротянки та кили хрестоцвітних - небезпечного захворювання капусти.

Використовують і просіяний деревний попіл з розрахунку - трилітрова банка на квадратний метр. А наступного року пропорції зменшують утроє.

Для розкислення ґрунтів також сіють фацелію.

Це трав'яниста рослина, одноліток, медонос, з гарними фіолетовими квітками. Вона здатна змінити рН ґрунту від кислого до нейтрального. Там де росте фацелія, автоматично зникають бур'яни, які віддають перевагу кислим ґрунтам: стонога, жовтець повзучий, хвощ, м'ята, верес, подорожник, щучка і т.п. Вона ще й придушує розвиток у ґрунті нематод і дротянки, запобігає появі багатьох вірусних захворювань, а також підвищує родючість ґрунту.

Фацелія невибаглива та холодостійка культура: переносить заморозки мінус 7-9 градусів і росте дуже швидко (20-25 днів). Тому її можна висівати як під осінь, так і ранньою весною. Сіють її протягом усього сезону, а скошують під корінь до цвітіння і розкидають по городу.

Джерело: http://domovyk.com