Як же відрізнити натуральний продукт від підробки?
Існує кілька умовних категорій меду, наприклад гречаний (темний і прозорий), липовий (густий і світлий), акацієвий (рідкий і світлий), кипрійний (білий), квітковий - увесь інший.
Купуючи мед, особливо на ринках або ярмарках, потрібно почати з оцінки його зовнішнього вигляду. Якісний мед має бути мутнуватим і грузлим. В'язкість меду оцінюється ложкою.
«Зацукровування», тобто кристалізація - це природний для гарного меду процес. Більшість сортів меду кристалізується в листопаді-грудні.
Іноді при зберіганні меду виявляються два шари, знизу - що закристалізувався, а зверху - сиропоподібний. Це значить, що мед незрілий, з підвищеною вологістю. Його викачали, не чекаючи, поки бджоли завершать загустіння меду і запечатають стільники. Такий мед непридатний для тривалого зберігання.
Консистенція справжнього меду ніжна і тонка, натуральний мед легко розтирається пальцями й усмоктується в шкіру. А при розтиранні штучного меду на ваших пальцях залишаться грудочки.
Нормальна вага одного літра меду при кімнатній температурі - близько 1400 грамів без урахування тари. Якщо мед важче - варто замислитися про його якість.
Так як, наприклад, додавання до натурального меду крохмалю збільшує його вагу, відповідно розбавляючи всі його корисні якості. Іноді замість крохмалю використовують желатин, що теж мед не поліпшує. Збільшення ваги меду можливе і за рахунок цукру або цукрового сиропу.
Колір і смак правильного меду
В залежності від сорту, колір меду може коливатися від світло-жовтого (акацієвий мед) до практично чорного (гірське різнотрав’я).
Смак меду також дуже різноманітний від солодко-карамельного (акацієвий мед), до терпко-в’яжучого (гречаний мед).
Однак у всіх випадках і запах, і смак повинен бути свіжим, квітковим, без сторонніх присмаків або запаху закисання.
Натуральний мед злегка подразнює слизову оболонку рота і створює відчуття пощипування. Якщо ж мед просто солодкий - він, швидше за все, розведений цукром.
Візуальні методи оцінювання меду
Рідкий мед не повинен бути каламутним. Попереливайте його в банці, чим довше він переливається з краю в край, тим краще. При стіканні хороший мед утворює «гірку».
Якщо мед має видиму рідку консистенцію, швидше за все його розбавляли водою, такий мед може закиснути.
Якщо мед має на своїй поверхні білу пінку або ж світлі прожилки, або взагалі видимі розшарування, такий мед не варто купувати. Цілком імовірно, що у такого меду були порушені умови зберігання або технологія виробництва.
Закристалізований мед повинен мати плавний перехід від рідкого до кристалів. Якщо перехід різкий, то мед не якісний.
Важливо знати!
При нагріванні меду вище дозволеної температури (40°С і вище) починає виділятися шкідлива сполука оксиметилфурфурол. Ця речовина є найсильнішим канцерогеном і у великих кількостях дуже шкідлива для людини.
Проте, за допомогою випробувань встановили, що щодобове надходження оксиметилфурфуролу в організм з їжею в кількості 2 мг на 1 кг ваги не становить для людини ніякої небезпеки. Іншими словами перегрітий мед не такий вже й небезпечний, як про це пишуть. Але й користі він не несе.
Джерела:
